Гарну традицію започаткували в нашій бібліотеці у цьому році – Christmas fest. Новорічні свята – це свята дитинства! Це особлива атмосфера, настрій, очікування дива, казки. А щоби новорічний настрій остаточно заполонив читачів, театральний клас «Балаганчик» (викладач Надія Хохлова) мистецької школи №13 показав казку «Про те, як лісові звірята ледве не зірвали свято» та обрядовий мультфільм «Як козу водили». А учні вокально-хорового відділу (викладачі Яніна Каратєєва, Наталія Бацанюк) виконали різдвяні пісні. Збереження українських традицій святкування Різдвяних свят має вагоме значення в культурному розвитку. Для дітей були проведені веселі ігри та конкурси. На пам’ять про свято лишилась купа гарних фотографій.  Дякуємо, що були з нами!

У рамках святкування Christmas fest у бібліотеці начарували смачненький, чарівний майстер-клас з розпису пряників «Santas hellowers», який пройшов творчо та натхненно.

Цього разу, під впливом майстерності та бажання читачів, оживали яскраві та веселі сніговички! У кожного свій підхід та метод чарування-малювання. І кожен виявився вдалим! Допомагала юним читачам бібліотекар Оксана Підіпригора, яка, як завжди, щиро ділиться з усіма своїм вміннями. Тому і результат – відмінний!

Надихайтесь разом з нами!

Захід підготувала і провела  бібліотекар Клименко Л.С.

Ми з читачами зазирнули у тридцяті роки минулого століття, коли змінювались режими, які об’єднували спільною бідою сім’ї різних національностей. На тлі жахливих подій звучить українська різдвяна пісня «Щедрик», в обробці композитора Миколи Леонтовича. Перш ніж стати символом Різдва, мелодія була хітом української дипломатії в Європі й навіть інструментом української боротьби за незалежність.

Це історія про українців, які сьогодні стоять на варті всеєвропейських цінностей і тримають найболючіший удар, віддаючи тільки добро – щедро даруючи можливість жити у світі та благополуччі. Тому що “Щедрик” – це пісня про всепереможну щедрість любові та перемоги світла над темрявою”.

Уже понад століття «Щедрик» єднає родини у всьому світі. Як 100 років тому, так і зараз, цей різдвяний гімн несе в собі ноти української культури. Незламні українці – такими ми були тоді і які є зараз. І завжди будемо.

Зима – дивовижна пора року! А скільки радощів та яскравих емоцій приносить малечі та дорослим новорічні свята! Готуються подарунки, прикрашається оселя ялинкою, вогниками, кульками, гірляндами. А в давнину люди прикрашали свою оселю витинанками, тобто вирізали ножем або ножицями орнаментальні прикраси з паперу.

    У класичному значенні витинанки набули широкої популярності в Україні в ХІХ-ХХ столітті. На Поділлі витинанки використовували як фіранку для дверей, вікон або як своєрідні шпалери. На Прикарпатті ними оздоблювали стіни навколо вікон і сволок. Десь прикрашали ними стіни, полиці, грубки та печі. Виготовляючи витинанки, народні умільці відображали життя та побут українців: як проходять свята, весілля, родини, хрестини; зображали тварин, людей та ангелів; геометричний та рослинний орнамент. І головне, що все це робилось з любов’ю, віддаючи весь талант та майстерність. 

    У нашому ХХІ столітті інтерес до витинанок не зник. Жодне новорічне свято не обходиться без паперових сніжинок, витинанок із зимовими та різдвяними сюжетами. А взагалі витинанки за художніми та технологічними особливостями поділяються на: ажурні, силуетні, одинарні, складні, багатоколірні. За формою можуть бути різноманітними та нагадувати квадрати, кола, ромби, овали, смужки. 

    Витинанка – ажурне вирізування – вид українського народного декоративного мистецтва. Назва походить від слова «витинати», тобто «вирізати». Витинанки вирізаються ножицями та ножем з білого або кольорового паперу. У давнину такі вироби використовували для оздоблення стін, вікон, печей. Зазвичай, традиційна витинанка містить сюжет.

   Витинанка – один з найулюбленіших декоративних прикрас у народній оселі. Сучасна витинанка знайшла себе у новому призначенні – декор у інтер’єрі, листівки у техніці витинанки. І дорослі, і діти з захопленням ріжуть папір, чекаючи останньої миті – розгортання листа.

     В дитячій бібліотеці №40 зібралися маленькі читачі, щоб спробувати виготовити новорічну витинанку. Кожен з дітей з задоволенням прийняв участь в майстер класі та власноруч вирізав сніжинку. Користувачі бібліотеки дізналися багато нового із історії витинанки та познайомилися з книжковою виставкою « Новорічне сяйво».

    Сучасна бібліотека створює творчий простір для розвитку своїх користувачів, в якому кожен має змогу обрати собі справу до душі, знайти нових друзів, провести вільний час цікаво, весело, креативно та з користю.

Жодна тварина з тих, що вимерли або живуть, не привертає уваги людей більше, ніж динозаври. Вони неймовірно популярні, їх можна зустріти повсюди: іграшки, конструктори, у фільмах, мультиках, на телебаченні, і навіть у рекламі, про них написано багато книжок.  У дитячій бібліотеці №40 є чимало цікавих видань про цих, не без перебільшення легендарних істот. А ще в наші бібліотеці проживають динозаври – Бібік і Біна, але боятися їх не варто, бо наші динозаврики дуже чемні і навіть вміють читати!

   Допоки на землю не ступала нога людини − простір планети вимірювали своїми кроками динозаври. Який спосіб життя вели динозаври: жили вони парами, поодинці чи стадами, як піклувалися про потомство, що вживали в їжу? Як вони виглядали? Чому ж вони вимерли? Чи існують нині на Землі сучасники динозаврів? Про все це й змогли дізнатися діти, які завітали до дитячої бібліотеки № 40. Веселою і дружньою компанією, разом з бібліотекарями Клименко Л.С. та Таран Л.М. діти вирушили в мандри лабіринтом часу і опинилися аж… у мезозої!

   Захід показав юним шанувальникам пригод та любителям мандрів, що в бібліотеці можна змістовно відпочити, набути нові корисні знання та добряче розважитися.

   Користувачі книгозбірні з цікавістю прослухали розповідь про те, якими були життя та клімат на Землі в мезозойську еру, познайомилися з книгами про доісторичних  тварин, дізналися багато цікавих фактів про динозаврів та про вчених – палеонтологів, які по скам’янілим останкам тварин визначають, як виглядали, як пересувалися і чим харчувалися древні тварини, що жили колись. Діти жваво дискутували над тим, чому динозаври зникли та яких нащадків лишили по собі. Ознайомилися з виставкою присвяченою динозаврам «Назад у – минуле!» та потоварищували з бібліотечними динозавриками  Бібібком та Біною!

   Приходьте до бібліотеки ,яка знаходиться поряд з вашою домівкою,проводьте ча з користтю,спілкуйтесь,дізнавайтесь нове. Пам’ятайте, головне — аби щодня в світі ставало на одну непрочитану книжку менше!

Захід підготували і провели: Клименко Л.С., Таран Л.М

 (до 80-річчя книзі «Маленький принц» Сент-Екзюпері)

29 червня 1900 року, в Ліоні, народився відомий французький письменник Антуан Жан-Батіст Марі Роже де Сент-Екзюпері. 

Антуан  був мрійником, хотів «дістати зірку з неба», він складав вірші, малював, захоплювався технікою та літаками. На все життя він залишився зачарованим «країною дитинства». Ставши дорослим, виявив себе як відважний льотчик, воїн, талановитий раціоналізатор авіаційної техніки, мудрець – філософ, творець книг, журналіст, художник -ілюстратор.

   Антуан де Сент-Екзюпері прожив коротке, але яскраве, повне ризику, життя. 30 липня 1944 року він востаннє піднявся в небо. На базу він не повернувся, його літак був збитий і упав  в Середземне море. Душа Сент-Екзюпері  назавжди оселилася в небі, яке він любив понад усе. Астрономи назвали один з астероїдів його ім`ям.

   21 грудня, у  дитячій бібліотеці №40, відбувся захід, присвячений 80-річчю з дня друкування книжки «Маленький принц» відомого французького письменника Сент-Екзепюрі.

   Читачі почули цікави факти з біографії від бібліотекаря Підіпригори О.В., відповідали на запитання та активно залучалися до обговорення тексту. На згадку про захід залишилась пластилінова поробка самого яскравого героя – Лиса. На завершення діти  із задоволенням подивились мультфільм «Маленький принц».

Захід підготувала і провела Підіпригора О.В.

На календарі грудень і час прикрашати будинок до Різдва і зустрічі Нового року. А чи знаєте ви історію появи ялинкових іграшок? І чому саме такі форми іграшок, як ялинкові кулі, мають найбільшу популярність?

До нас завітали наші маленькі читачі, які дуже чекають новорічного дива та свята. Вони дізналися, коли та де виникли ялинкові іграшки, чим прикрашали ялинки, та які новорічні традиції в багатьох країнах світу. А також прийняли участь в майстер класі по виготовленню іграшки на ялинку, разом з Благодійним фондом «СпівДія Діти Одеса». І тепер кожного року прикрашаючи вдома ялинку, діти будуть згадувати нашу зустріч.

 Звичай прикрашати живу ялинку з’явився більш двох тисяч років тому у давніх кельтів. З допомогою дарів, розвішаних на гілках ялини і ялівцю, друїди залучали добрих духів і відганяли злих. І лише в 16 столітті в Європі з’явився звичай прикрашати різдвяне дерево тематичними святковими іграшками. При цьому європейці не ставили в будинок ялинки, а розвішували колючі гілки по периметру житла верхівками вниз. Влада неодноразово вводила заборони на подібні прикраси з-за псування лісів. Але в першій половині 17 століття звичай наряджати ялинку все-таки увійшов в моду.

Прикрашати ялинку почали в Німеччині у 16-17 ст, створюючи тим самим затишок у святкові холодні дні. Спочатку всі іграшки на ялинці були їстівні – яблука (нинішні кулі) уособлювали плід пізнання добра і зла, різні пряники – хліб для причастя. А ось зірка нагорі – символ Віфлеємської зірки, а свічки (нинішні новорічні гірлянди) – були символом янголів.

У наш час різноманітність ялинкових іграшок вражає. Такий розвиток відбувся, починаючи з 1900-х років, а у 2000-х просто навіть складно вигадати таку іграшку, якої ще не було.

У багатьох із вас вдома в коробках зберігаються сімейні реліквії, якими прикрашали ялинки ще бабуся та дідусь та батьки. Серед них можна зустріти і кукурудзу, і космонавта, і годинник.Наразі ялинкову моду диктують дизайнери. Щороку в моді новий колір.

 Новорічне свято, це, перш за все, красиве вбране новорічне дерево – ялинка, сосна або ялиця, та очікування новорічної казки, чарівництва, і виконання своїх найзаповітніших бажань у дітей та у багатьох дорослих, які готуються до самого радісного свята року.

    15 грудня у дитячу бібліотеку № 40 завітали учні школи « Інтелект» разом з батьками та викладачами, для самих маленьких було запропоновано голосне читання книги Джудіт Керр «До нас на чай заходив тигр» та невеличкий майстер клас з виготовлення книжкової закладки «Смугастий гість». Проста  історія про незвичайного гостя дуже подобається дітям. В процесі читання роздивлялися картинки, які намалювала сама письменниця , і  вигадували різні сценарії та продовження історії.

   «До нас на чай заходив тигр!» — бестселер серед дитячої літератури від британської письменниці та художниці, яка зберігає популярність вже багато років. Це добра історія про гостинність, сім’ю, доброту, а також про те, що потрібно бути готовим до найнеймовірніших речей… навіть візиту голодного тигра!

   Ніколи не знаєш, хто може заглянути в гості! Ось і дівчинка Софі та її мама теж не чекали гостей, як раптом… до них прийшов великий смугастих голодний тигр!

   Спочатку він був дуже ввічливий та з’їдав тільки запропоновані кекси та печиво. Але тигру цього здалося мало й він з’їв всю їжу в будинку Софі і навіть випив всю воду з крана! Як тепер бути? Адже скоро прийде тато і його потрібно буде погодувати…

    Цю невеличку розповідь Джудіт Керр придумала для своїх дітей, але вона їм так сподобався, що було вирішено запропонувати її видавництвам. Так, вже близько п’ятдесяти років, книжка «До нас на чай заходив тигр!» радує маленьких читачів та їхніх батьків, збираючи позитивні відгуки в різних країнах світу.

   

Пропонуємо вашій увазі книгу Джудіт Керр «До нас на чай заходив тигр!» від «Видавництва Старого Лева»! Пам’ятайте, головне — аби щодня ставало на одну непрочитану книжку менше!

Захід підготувала і провела Клименко Л.С.

Чи любите ви фантазувати? Чи здатні ви полинути думкою в незвідані світи й пережити карколомні пригоди разом із вигаданими персонажами? Чи бачите ви у своїй уяві морські глибини, далекий космос або минулі часи? Якщо так, вам неодмінно сподобаються книжки відомої німецької письменниці й ілюстратора Корнелії Функе. 
Читачам бібліотеки-філії №40 стала до вподоби творчість Корнелії Функе. Бібліотекар Парфьонова Олена підготувала інформацію про творчий шлях письменниці. Адже недаремно її твори перекладено 37 мовами і розходяться мільйонними накладами по всьому світові. Функе працює переважно у жанрі фентезі та пригодницького роману. Найбільш відома її  «Чорнильна трилогія». За словами письменниці, її твір «про тих, хто любить читати, і для тих, хто любить читати». Вона є автором понад чотирьох десятків книжок, які видаються величезними накладами, багато з них удостоєно високих національних та міжнародних літературних відзнак й міцно тримаються на верхніх сходинках книжкових хіт-парадів. Її творчість – яскравий приклад виховання всіх загальнолюдських цінностей через чарівний світ фантазії.