Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

Каліграфічне письмо з’явилось в Японії у VІІ столітті на базі Китайських стилів. Це мистецтво потребує максимального зосередження та спонтанності виконання, воно є засобом медитації. Японські ідеограми позначають цілі поняття наділенні глибоким філософським змістом. У сучасній Японії використовують три основні системи письма: кандзі – ієрогліфи китайського походження, та дві азбуки – хірогана та катана. У наш час шкільні прописи стали не цікаві дітям, а формування почерку має бути творчим процесом, а не технічним. Партнери «СпівдіяДітям» провели для нашіх любих читачів захід з каліграфії. Це було так захопливо, що діти виявили бажання придбати такі прибори і продовжити навчання каліграфії дома. На протязі заходу читачам бібліотеки-філії №40 розповідали багато цікавої та корисної інформації про українську писемність. Бажаємо партнерам «СпівдіяДітям» творчого натхнення та успіхів! Чекаємо нових зустрічей у нашій бібліотеці!

Ми ще дуже мало знаємо про тих, хто оточує нас щодня, а ще менше – про диких і навіть про ті види, які нам досі невідомі. Тварини іноді дивують нас, іноді дивують своїм розумом, а найчастіше вони змушують нас сміятися до сліз. Деякі з них стають найближчими друзями.

   Де живе той чи той звір, птах, метелик? Як і чому особливості сучасного розподілу тварин? Який тип типу та які фактори навколишнього середовища визначають його межі? Яка роль людини у долі тваринного світу? Про все це, залучаючи надзвичайно різноманітні та цікаві факти було презентовану гру «Тваринний світ», яка відбулась у філії бібліотеки №40. Бібліотекар Руденко Юлія розповіла цікаві факти з життя тварин з різних континентів нашої планети та грала з читачами. Це робить гру доступною та цікавою для всіх, хто цікавиться  світом тварин нашої планети. Діти, залюбки спілкувалися та відповідали на питання гри, робили свої висновки та доповнювали фактами розповідь Юлії. Презентація пройшла весело та позитивно.

Не обійшли новинки й молодших читачів. Для них те ж є дещо цікавеньке. Представляємо до вашої уваги, деякі з книжок, що поповнили полиці бібліотеки:

Е-е-есторії екскаватора Еки

Ека — маленький екскаватор. Але пригоди в нього великі, часом — світового масштабу. Він, мов справжній супергерой, може занапастити чи врятувати світ. Ека любить розповідати про свої дивовижні пригоди: як вичерпав ковшем пів моря, як зірвав із неба зірку, як ледь не викрав айсберг у Антарктиді. Ека дуже хоче бути корисним. То святому Миколаю допоможе, то скелет динозавра в музей привезе, то врятує від знищення улюблений парк. Можливо, як відомий барон Мюнхгаузен, Ека трішечки перебільшує у своїх е-е-есторіях? Але на те вони й «Е-е-есторії екскаватора Еки» — кумедні історії найбалакучішого екскаватора в світі.

Серія книг: як змайструвати літак, як будувати дім, як прокласти залізницю, як змайструвати автомобіль. Читаючи ці історії, сповнені пригод та труднощів, ви зможете чимало дізнатися цікавого та корисного.

 Серія книг пригод Бодя. Симпатичний хлопчик Бодьо стане улюбленим товаришем вашої дитини під час її перших кроків у навчанні мови. Ця книжка є першою частиною серії про його пригоди. У ній зосереджено увагу передусім на звуконаслідувальних словах і голосних звуках, які вимовляють уже однорічні діти. Видання також рекомендоване для роботи з трохи старшими дітьми, що затримуються в розвитку мовлення.

Місія “Порятунок”: бджоли. Бджілка Яся нудьгує у вулику. Життя здається їй не таким цікавим, як у інших бджіл. Тож вона вирішує здійснити незвичайну мрію — полетіти в Париж. Проте у французькій столиці від своїх нових подруг вона дізнається, що на бджіл чигає страшенна небезпека. Яся мусить повернутися, щоб попередити свою родину, але що ж чекає на неї?..

Друга книжка Євгенії Завалій із серії «Місія Порятунок» розповість, чому бджоли такі важливі. З нею діти навчаться розрізняти породи цих маленьких розумних комах і дізнаються про світову та українську традиції бджільництва й екологічні загрози цьому виду. А також — багато прецікавих фактів про бджіл.

«Життя іграшкових овечок». Життя іграшкових овечок цікаве у кожну пору року. Взимку вони чекають на таємного Миколая і виглядають снігову овечку, навесні радіють першим вербовим «котикам» і влаштовують велике прибирання під пісню, яку склала овечка Солька. Влітку на всіх чекає велике купання і нова перукарня овечки Найди, а восени можна влаштувати показ мод і робити чудові намети з опалого листя! А ще овечки сваряться і миряться, влаштовують піжамні вечірки, читають книжечки і прибирають рідний ліс від сміття… Тож нудьгувати їм ніколи, як і тобі, коли поринеш у пригоди разом з ними!

Надходження нових книг до бібліотеки – завжди радісна та хвилююча подія і для читачів, і для бібліотекарів. Всі ми прекрасно знаємо ні з чим не порівнянний запах книг тільки що вийшли з друкарського верстата. Парфьонова Олена та Руденко Юлія презентували новинки для підлітків, що надійшли до бібліотеки. Дивовижні, захоплюючі історії, які нікого не залишать байдужими. Діти з задоволенням переглядали дитячі новинки та мали змогу вибрати для читання книжки, які їм сподобалися.

Українська мова — одна з головних цінностей нашої країни, наша гордість і скарб. День української писемності та мови — державне свято, яке було започатковано 9 листопада 1997 року указом президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства». Його відзначали у день пам’яті преподобного Нестора-літописця. Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова.
У бібліотеці-філії №40 відбувся святковий концерт: «Жодне слово так не яскриться» за участю КЗСПО Мистецької школи №13. До концертної програми увійшли пісні, вірші, літературно-музичні композиції, гуморески українських авторів. Учасники так заворожили своїми виступами глядачів, що вони то плакали, то сміялися від душі.
Дорогі друзі, маємо сміливість серцем і душею впевнено сказати: «Ми – українці!». Хай усіх нас єднає належність до великого народу! Плекаймо всі разом ту мову, що дісталась нам у спадок від наших пращурів!

М’яка іграшка — дитяча іграшка з штучного хутра, тканини і набивного матеріалу. Раніше для набивання використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни тощо. Тепер використовуються сучасні матеріали: синтепон, синтетичні гранули тощо. Стародавні іграшки були знайдені археологами в Єгипті. Найбільш ранні згадки відносяться до третього тисячоліття до н. е. В цей час вже використовувалися складні техніки у виготовленні іграшок з рухомими частинами тіла. Іграшки або їх зображення також були знайдені на розкопках Помпеї в Італії. Це були не зовсім м’які іграшки, але вони були прообразом сучасної іграшки. Різні іграшки у вигляді звірів і птахів були знайдені на території Сибіру, України та інших місць. Велика кількість древніх іграшок зустрічається на території Китаю. В XIX столітті у Франції утворився «Синдикат французьких фабрикантів іграшок», який і можна вважати початком іграшкової промисловості. Вже на початку XX століття почалося масове виробництво плюшевих ведмедиків і збільшення попиту в цій галузі. М’яка іграшка, зроблена своїми руками — це не тільки захоплююче заняття, це завжди чудовий настрій після закінчення роботи і гарний настрій тих, кому ця іграшка потрапляє в руки. Раніше м’яка іграшка виготовлялася за авторськими ескізами вручну, пізніше з’явилися спеціалізовані виробництва, знамениті своїми іграшковими колекціями. Але прагнення володіти своєю власною іграшкою завжди приводило до самостійного виготовлення іграшок для себе, своїх дітей або для друзів. Сьогодні інтерес до м’якої іграшки зростає і, незважаючи на велику кількість фабричних іграшок, кількість майстрів збільшується з року в рік. Шиття іграшок це частина великої різноманітності захоплень ручним хобі і часто шиття іграшок переплітається з іншими напрямками hand made. Сьогодні виділяється кілька великих напрямків у виготовленні м’якої іграшки: це ляльки, плюшеві ведмедики і всі інші іграшки.Читачі  дитячої бібліотеки №40 разом  з завідувачем Чеботовою Наталією виказали бажання створити своїми руками ведмедика, та піти до дому з подарунком. Під час творчого процесу дітям читали книгу Євгенії  Завалій  «Місія «Порятунок»: ведмеді». Чекаємо всіх у нас в бібліотеці.

Хелловін – сучасне міжнародне свято, яке останнім часом все більше подобається молоді. Це саме те свято, коли   дозволяється робити все,що завгодно: бешкетувати, розважатися, жартувати, відриватися на повну, але не забувати і про книжки. «Біблотечний Хеловін»  мав свою тематику і був присвячений казкам відомого дитячого письменника Отфріда Пройслера та його дивовижним героям.

В конкурсах, які більш були смішними, ніж страшними: «Дім привида» «Шурши лапками!», «Сміхотерапія», «Вгадай мене!», «Жахливий мішечок», мали змогу прийняти участь всі охочі.

Було дуже весело, читачі повноправно відчули себе героями свята, містичнимиперсонажами жанру «хорор» та як нагороду отримали солодкі подарунки.

Співробітники бібліотеки постаралися на славу, і бібліотека перетворилася утаємниче  місце з гарбузовими головами, паперовими кажанами іпривидами – атрибутами «найстрашнішого свята року».Дружно та згуртовано створювалися чарівні фотозони для відвідувачів,готувалися солодкі подарунки та книжкова виставка «Страшно цікаві історії» з найпопулярнішими книжками на дану тематику. Серед яких особливе місце було виділено книжкам Отфріда Пройслера.

Наприкінці свята читачі із захватом і цікавістю гортали сторінки містичних книгвідомих українських та зарубіжних авторів, представлених на книжковійвиставці .

Тож бібліотечний Хелловін – гарна нагода для читачів порозважатися,розвинути свою творчу уяву, дізнатися щось нове та цікаве, і звичайно, незабувати про книгу та читання.

 Захід підготувала і провела Клименко Л.С.

Є таке чудернацьке слово «кардмейкінг», яке має власне український відповідник – листівкарство. А значить все воно одне – мистецтво власноруч робити листівки. Мистецтво виготовлення листівок вручну зародилося ще в Стародавньому Китаї, там існував звичай обмінюватися невеликими картками, зробленими вручну. І тільки в 1400 році це мистецтво прийшло в Європу, де отримало незвичайну популярність.
Для наших читачів захід був не тільки про мистецтво творити щось гарне, а й про здатність мріяти, як головні героїні серії книг про Енн за авторством Люсі Мод Монтгомері та Полліанни, дівчинки, яка ніколи не засмучується, за авторством Елінор Портер. Адже в наш час дуже важливо ділитися прекрасними спогадами, емоціями та думками. Разом з Парфьоноваю Оленою діти різали, складали, клеїли та прикрашали. Результатом поєднання оригамі та кардмейкінгу стала оригінальна листівка, яка буде чудовим подарунком для друзів чи близьких.
Мрійте разом з нами!

Всесвітній день яйця відзначають у другу п’ятницю жовтня з 1996 року. Це свято всіх любителів яєць, омлетів та глазуні. На Віденській конференції “Міжнародної яєчної комісії” було затверджено свято – Всесвітній день яйця. Продукт користується великою популярністю у всіх країнах світу і культур, тому в цей день проходять різноманітні заходи.

Цікаві факти про яйця:

– В 1965 році в США курка знесла яйце, яке потрапило в Книгу рекордів Гіннесса, а все тому, що важило воно 454 грами. Для порівняння, вага звичайного середньостатистичного курячого яйця становить 40-60 гр.; – Можливо, кожен із вас замислювався, чому одні яйця білі, а інші коричневі? Відповідь дуже проста: все залежить від породи і кольору курочки.

– Відомий американський режисер Альфред Хічкок панічно боявся яєць, тому що страждав від овофобії – боязні овальних предметів; – Курка може нести яйця і без допомоги півня, тільки в них немає зародка. Такі яйця в народі називають “бовтуни”; – Вживання в їжу яєць не сприяє підвищенню “поганого” холестерину, як звикли стверджувати багато експертів. В склад жовтків входить лецитин, який підтримує рівень холестерину в нормі, і запобігає розвитку серцево-судинних захворювань.

Гучно відсвяткували День яйця і в бібліотеці – філії 40 24 жовтня 2023 року на осінніх канікулах!

Наші читачі приймали участь у конкурсах ,вікторинах, переглянули виставку по темі, дізналися багато цікавих фактів про яйця, дивилися казку Курочка ряба на новий лад, розмальовували писанку пасхального яйця, і навіть танцювали! Настрій у всіх присутніх був піднесений! До нових зустрічей у нашій бібліотеці!)

Захід підготувала і провела бібліотекар Санду Олена Валеріївна.