Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

Щорічно 18 травня, починаючи з 1977 року, по всьому світу відзначають Міжнародний день музеїв. Музеї є центром, який зберігає знання про наше минуле, аби ми могли знайти відповіді на питання чому? як?… Музеї – це концентрат спогадів, моментів, поглядів, знань та випадковостей, які супроводжують наше життя.
Музеї – це ті місця, де можна зустрітися з минулим, побачити сьогодення та зазирнути в майбутнє.
У бібліотеці-філії №40 читачі долучились до віртуальної подорожі найкращими музеями світу. Дізнались, які музеї є самими незвичайними. Та зазирнули до «Музею майбутнього у Дубаї». А ще згадали, які ж саме музеї є у нашому місті, та поділились спогадами про ті, які вже відвідували. Діти разом з Оленою Парфьоновою переглянули тематичну книжкову виставку. Адже, що може бути кращим, ніж побачене на власні очі?
На останок, всі поцікавились експонатами у бібліотечному ретро-музеї, де все дозволялось брати у руки, роздивлятись та цікавитись.
До нових цікавих зустрічей!

В травні українці традиційно святкують День матері. Це найважливіше сімейне свято, яке має свою цікаву історію. В цей день прийнято не лише дарувати подарунки своїм матерям, а й вітати за допомогою листівок та теплих слів. В Україні День матері почали святкувати 1999 року. Мама в нашій країні з давніх-давен вважалася справжньою берегинею домашнього вогнища і саме тою людиною, до якої діти завжди приходять за добрим словом, порадою та допомогою. Напередодні свята, наші читачі та друзі з музичної школи №13 привітали матусь з Днем матері. Показавши найріднішим людям свою повагу і любов через творчість. Дякуємо всім учасникам та викладачам за чудові музичні композиції. Окрема Велика дяка Боцанюк Наталії за невтомну працю! Бажаємо всім натхнення та творчих успіхів!

Нарешті ми дочекалися! Серед наших читачів з’явилися підлітки, які виявили бажання цікаво та корисно проводити час у бібліотеці з малечею. Олександра Сабатин, наша зіронька, запросила дітей до клубу «Читайте, вірні друзі!». Адже це гарний спосіб зустрітись з друзями. По-перше: діти проводять час з книгами, кожен з них читає невеликі уривки і вчиться слухати, поважаючи оточуючих, домовлятися, допомагати, ділитися. У процесі учасники роблять поробку за прочитаною історією. І головне: нудьгувати заборонено!
Клуб буде працювати кожного четверга о 14.00. Приходьте, чекаємо. Реєстрація обов’язкова. Кількість місць обмежена.

Вільгельм Гауф – один із найвідоміших у світі казкарів. Його життя було коротким, всього 25 років. Проте написані ним казки живуть ось уже понад 200 років.
За своє коротке життя він устиг створити два романи, книжку сатиричних нарисів, чимало новел і три збірки казок. І якщо твори для дорослих стали помітним явищем у німецькій літературі, то казки завоювали собі світову славу. Окрім «Карлика Ніса», особливо знаними казками є його «Каліф-чорногуз», «Маленький Мук», «Пригоди Саїда», «Холодне серце». Казки Гауфа цікаві не лише дітям, а й дорослим. Адже його казкові персонажі часом так схожі на нас самих, наших друзів і недоброзичливців, тут споконвічна боротьба добра і зла – перш за все у площині людських стосунків. Тому вони житимуть і далі – століття за століттям. Бо змінюються часи, а казки залишаються у вічності.
27 квітня у дитячій бібліотеці №40 відбулося знайомство маленьких читачів з творчістю німецького письменника В. Гауфа та його відомою на весь світ казкою «Карлик Ніс». Читачі познайомились з цікавими фактами біографії письменника, познайомились з книжковою виставкою по темі, грали в гру маленький кухар, фотографувалися у костюмі головного героя. Час промайнув швидко  весело і непомітно.

Народна кухня – це така ж культурна спадщина українського народу, як мова, література, мистецтво, це неоціненний здобуток, яким можна пишатися, який не слід забувати.
Українська кухня складалася протягом віків і з давніх часів відзначалася різноманітністю страв.
Борщ – одна із найпопулярніших українських народних страв. Спосіб приготування борщу в різних областях нашого краю має свої  особливості.
ЮНЕСКО вніс борщ до переліку об’єктів нематеріальної культурної спадщини.

Борщ – це символ родинного тепла та сімейної злагоди. Як не можна уявити моря без води, саду без дерев, так для українця немає обіднього столу без миски українського, або, як ми кажемо, червоного борщу!

Між тим, історія борщу дуже дивна. Історики вважають, що у приготуванні перших страв наші далекі предки, прабабусі, виявляли дивовижну винахідливість. Перша рідка їжа називалась «волок». Це і був прототип борщу!
Іван Котляревський у своїй книзі «Енеїда» писав про конопляний борщ: «українцю без борщу просто неможливо, коштує не поїсти його три дні, як організм починає протестувати, і все тіло охоплює моторошна ломка».

Для популяризації традицій української кухні, збереження старих та створення нових традицій українського народу й основи національної гордості в кулінарії, ми запросили на захід, до бібліотеки №40, улюблених читачів. Присутніх чекав короткий екскурс в історію української кухні, книжкова виставка та тематична вікторина. Разом з Оксаною Підіпригорою присутні долучилися до процесів приготування усіх інгредієнтів до страви. Звісно ж, відразу й скоштували плоди своєї праці. Завершальним був фільм «Борщ. Секретний інгредієнт», який доречно закріпив почуте й побачене. До нових, смачних зустрічей у бібліотеці!

«Людині для життя потрібні сонце, воля і маленька квіточка», – сказав колись видатний казкар Ганс Крістіан Андерсен. І справді, квіти супроводжують нас протягом усього нашого життя. Вони – на вишиваних рушниках, скатертинах, фіранках; вони пломеніють на полотнах художників.

Сьогодні читачі дізналися багато цікавого про наших зелених друзів. Ближче ознайомилися з квітами, їх деякими ознаками й особливостями. На полицях виставки на них чекали книжки про різнобарвний світ квітів. Це знайомство сприятиме бережному ставленню до квітів, рослин, рідної природи, спонукатиме до пошуків істини та відкриттів, адже в довкіллі ще так багато таємниць, які не відкрила нам матінка-природа. На згадку про зустріч діти власноруч виготовили листівку з побажаннями «Весняне диво – первоцвіт»

29 квітня — день особливий для всіх, хто живе у ритмі танцю. Саме 29 квітня, в день народження французького балетмейстера Жана Жоржа Новера, реформатора та теоретика хореографічного мистецтва, який увійшов в історію як «батько сучасного балету», рішенням ЮНЕСКО з 1982 року відзначається Міжнародний день танцю.Легендарний балетмейстер і хореограф, визнаний ще за життя, створив знамениту теоретичну працю «Листи про танець і балети». У цій книзі він зумів викласти весь досвід в області хореографії, накопичений їм за довгі роки практики. І навіть сьогодні книга є найпопулярнішим посібником серед шанувальників балетного театру.
В цей день в дитячій біблотеці №40 зібрались читачі, які захоплюються світо хореографії, пов’язують своє майбутнє з мистецтвом танцю. Вони поділилися з гостями своїми планами, розповіли про своє захоплення. І подарували присутнім танець, кожен у своєму стилі. Для нас виступили читачі дитячої бібліотеки №40 : Бурдикіна Дар`я (Контемп); Федосєєв Іван (Джайв); Чинкова Анастасія (Джаз Фанк).

Танець – хвилюючий і найпрекрасніший вид мистецтва, бо не тільки відображає життя, а й сам є життям. А ще він виховує, вчить культури поведінки. Танці – це емоційна насолода, яка піднімає настрій. Танець, незалежно від стилю і напряму, є міжнародною мовою тіла, зрозумілою людям будь-яких національностей. За допомогою рухів і жестів у танці відображаються емоційні переживання танцюриста. Цей вид мистецтва налічує багатотисячолітню історію розвитку, і кожна епоха накладала свій відбиток на форму і структуру танцю. Але століття за століттям, в кожній країні, серед людей різних віросповідань танець набував все більшої і більшої популярності.
Книжкова виставка, присвячена історії танця, допоможе поринути у світ танцю, його історію. Допоможе знайти відповіді на питання: коли и чому з`вився танець, як розвивався, які стилі танцю є в світі? Разом з читачами думали і відповідали на питання : чому люди люблять танцювати , чи кожна людина вміє танцювати, чи варто спробувати?
Тож натхнення вам, танцюристи! За рухами ваших тіл ховаються справжні рухи душі. Завдяки вам ми змогли доторкнутися до піднесеного, хвилюючого і чарівного світу мистецтва!
Підготувала і провела: Клименко Л.С.

Одеса – місто-порт на північно-західному узбережжі Чорного моря. Це третє за величиною місто України після Києва і Харкова, головний промисловий, культурний, транспортний, науковий і курортний центр Північного Причорномор’я.

Це прекрасне європейське місто, яке і сьогодні зберігає свою унікальну культуру. Одеса — це українська Перлина біля моря. Познайомитися з Одесою ближче, зануритися в атмосферу  міста і закохатися в нього раз і назавжди  прийшли  читачі до бібліотеки №40.  

Одеса була заснована 1794 році, країні потрібен порт на Чорному морі для розширення зв’язків з Європою. Колись на місці сьогоднішньої Одеси розташовувалося давньогрецьке поселення, потім тут жили кримські татари. Їх змінили турки-османи, що заснували фортецю Хаджибей.

Вдало розташована географічно, Одеса швидко перетворилася з невеликого поселення в торговий, промисловий і науковий центр європейського значення. Під час Першої світової війни і громадянської війни місто пережило розруху та хаос, під час Другої світової війни було частково зруйноване. Сьогодні місто продовжує розвиватися, тепер як великий промисловий і курортний центр України.
Варто відвідати знамениті Привоз і Дерибасівську, Одеський Театр опери та балету (другий за красою в Європі) і Потьомкінські сходи (найбільші в країні), Приморський бульвар і Напівкруглу площу з пам’ятником Рішeльє, Палаци Воронцова, Наришкіної і Потоцького, Успенський монастир (1824 р.) та Одеський Морський Порт (найбільший на Чорному морі).

Не менший інтерес викликають чарівні вулиці Пушкінська, Рішельєвська, Ланжеронівська, знаменита Молдаванка, а також музеї — Археологічний (багатюща колекція єгипетських, скіфських та античних старожитностей), Художній, Музей морського флоту, Літературний, Музей західного та східного мистецтва, Історико-краєзнавчий та інші.
Одесити по праву пишаються своєю унікальною архітектурною і культурною спадщиною.
До уваги маленьких читачів Чеботова Наталія підготувала багато цікавого про рідне місто та район де вони живуть. Подивилися фільм та фотографії про Одесу.
На наш захід завітала дитяча письменниця Олеся Карачевська. Яка презентувала свої книги: «Моє місто», «У теплих морях», «Одеські котусики».

Діти з захопленням слухали та спілкувалися з автором. Незважаючи на погану погоду час у бібліотеці промайнув в теплій атмосфері швидко та  пізнавально.

«Айріс фолдінг» – техніка складання смужок кольорового паперу під кутом у вигляді спіралі. Проріз силуету малюнка заповнюється смужками паперу. Дуже гарні роботи в цій техніці можна виконати не тільки паперовими смужками, а й із шкіри, тканини, текстильних стрічок. Ними часто прикрашають свої витвори сучасні дизайнери.

Творчість в стилі айріс фолдинг схожа на мистецтво. Але ця майстерність доступна кожному. Унікальні листівки, картини або книги, оформлені із застосуванням технології, вражають і розбурхують фантазію. Айріс фолдінг притягує дітей та дорослих. Отримані навички стануть у нагоді у створенні різних виробів. У рамках проведення щорічного фестивалю «Під яблунею Ньютона» Парфьонова Олена провела з дітьми майстер-клас, застосовуючи техніку айріс-фолдінгу. Під час викладання малюнку діти тренували увагу, фантазію та охайність. Слід відмітити, що жодної схожої роботи не було.
До нових творчих зустрічей!

Гравітація – це таємнича сила, яка змушує все падати до Землі. Але що це таке?
Виявляється, всі об’єкти, як Земля та Сонце, мають набагато більше сили тяжіння, ніж інші.

 Гравітація в перекладі з латинської мови на українську мову означає «тяжіння». Наша Земля має силу тяжіння, гравітацію, завдяки якій все, абсолютно все і все тримаються на її поверхні – живуть люди і тварини; ростуть дерева і квіти; вода не вихлюпується з морів, озер, річок і калюж; стоять будинки; літаки і вертольоти, літаючи, все одно не відриваються від землі; дитина, підстрибуючи, не відлітає в космос, а знову стає на ноги на землю і так далі.
А ще сила тяжіння залежить від ваги будь-якого предмета. Чим важче цей предмет, тим більше гравітація. Це також залежить від того, наскільки ви близькі до об‘єкта. Чим ближче ви, тим сильніше гравітація.
Перша людина, яка впустила щось важке на палець ноги, знала, що щось відбувається, але гравітація вперше була математично описана вченим Ісааком Ньютоном.

Молодий вчений, гуляючи в яблучному саду, побачив в денному небі місяць. Яблуко, зірвавшись з гілки, впало на землю. Ньютон бачив, як воно падає. Він працював в цей час над законами руху і знав, що фрукт впав під впливом гравітаційного поля планети. Також Ісаак знав, що Місяць по орбіті обертається навколо Землі, але якась невідома сила не дає йому впасти у відкритий космос. І порівнюючи падіння яблука з Місяцем, вчений висунув теорію про те, що сила, яка змусила яблуко впасти на землю і тримає Місяць на своєму місці – одна і та ж. Так він і відкрив закон всесвітнього тяжіння.
 На щорічному фестивалі «Під яблунею Ньютона», який відбувся в дитячій бібліотеці №40, діти на прикладі гри «Джанго» зрозуміли, як діє сила тяжіння. Та завзято приймали участь у батл-турнірі.