Масляна, Колодій, Сиропу́сний тиждень, Си́рна неділя, традиційне східнослов’янське, у тому числі й українське свято, що відзначається протягом тижня (іноді трьох днів) перед Великим постом.  Перші згадки про Масляну в календарях наших предків датуються ІV столітті н. е. (календарі із села Ромашки Київської області та із Лепесівки — сучасної Хмельницької області). Свято активно відзначалося не лише в період язичництва, а й після запровадження християнства князем Володимиром у 988 році. Найбільш активного святкування Масляна  набула у ІХ-ХІІІ століттях, в часи і на теренах Київської Русі.     Колодій збігався в часі із Сиропусним тижнем, останнім тижнем М’ясниць. Це останній, напередодні Великого посту, тиждень, коли можна було справляти весілля. Цей тиждень також називали Бабським тижнем або попросту Бабським, а Колодій, відповідно, Бабським святом. Протягом цього тижня чоловікам належало слухатися жінок і витримувати їхні збиткування.  Християнська церква додала Масниці у свій календар, проте свято так і не набуло християнського змісту. Починається святкування Масниці перед Великим постом, який триває 48 днів до Великодня.  Сиропусний тиждень складається з трьох частин: «зустріч» у понеділок, кульмінаційна точка або «перелом» у «широкий четвер» і «прощальна неділя».

Читачі школи №17 4-А класу завітали 5 березня  до нашої бібліотеки на свято, де дізналися багато цікавого про традиції нашого народу, грали , співали і пригощалися млинцями.

Ліплення, мабуть, є одним з найдавніших видів мистецтва, адже ліпили люди з незапам’ятних часів.
З давніх часів у багатьох народів існують повір’я про те, що людина була створена з глини. Схоже, все почалося зі звичайної глини. Легенда свідчить, що вперше людина здогадалася почати ліпити, коли побачила, який слід залишає його нога в мокрій землі. Земля підсохла, а чіткий слід ступні в ній залишився. Люди помітили, що глина стає податливою і м’якою, якщо її намочити, і з цього почалася довга історія мистецтва ліплення. З глини люди стали робити посуд, предмети побуту, статуетки, навчилися обпалювати вироби, придумали гончарний круг.
Значно пізніше, в позаминулому столітті, в Англії винайшли пластилін, відомий зараз кожній дитині. В наші дні матеріалів для ліплення дуже багато, починаючи від традиційного пластиліну, який з кожним роком стає все більш вдосконаленим, і закінчуючи різними видами полімерної глини. Різноманітність матеріалів дозволяє втілювати будь-які творчі проекти, ставити рекорди і дивувати світ шедевральними арт-об’єктами.
А зараз, давайте помріємо … і візьмемо в руки шматочок пластиліну і створимо своїми руками свій неповторний шедевр!
 
 
До нашої бібліотеки завітали читачі, учні 5-А класу школи №22 на шедевральні заморочки. То що ж будемо ліпити? Усі без виключення погодились створювати сніговика. Діти з радістю взялись до справи, виявивши творчий підхід. Тому однакових сніговиків не було. Приємно було дивитись на сяючі обличчя дітей.
Готові до нових зустрічів!
 
 
  

Добрим словом дорожи,
Ввічливим бувай завжди-
Вмій вітатись і прощатись,
Правил чемності триматись.
Хаткіна М.О.

Діти змалечку знають,що вони повинні з повагою відноситись до дорослих та інших дітей, не ображати їх, не штовхати і не бити менших. Це також стосується братів наших менших-різних живих істот: тварин, птахів, мешканців водних просторів та інших. Діти повинні бути слухняними: слухатись батьків, вихователів у дит.садку, вчителів у школі. Тому що, дорослі намагаються навчити дітей добру, щоб вони не потрапили у біду.
  
А що ж загрожує дітям, коли вони не знають,як себе поводити. Найгірше-це те, що вони можуть наразити себе і інших на велику небезпеку,яка буде загрожувати здоров’ю.
Здоров’я-основа усього на світі,
Здоровими бути бажають всі діти…
Поводитись добре ,усіх шанувати.
Не плакать,не киснуть,не капризувати.
Не гратись з вогнем,не стрибать під машини,
Що мчать по дорогах щодня без упину.
Себе берегти для матусі і тата,
Накази їх всюди виконувать  свято.
21 лютого 2019 року на етикет-клас завітали  до бібліотеки наші читачі  дошкільнятя ДНЗ№307.
  

Ура! Ура! Ура! Мы едем в зоопарк!
     
Идея создания зоопарка в Одессе впервые возникла накануне празднования столетия города, в 1889 году, когда был сделан чертеж и план «Зверинца на Полицейской улице у обрыва», однако воплотить в жизнь этот план не удалось. Следующий шаг был предпринят в 1914 году – создан проект его постройки на территории ботанического сада, но начавшаяся 1-ая мировая, а затем гражданская война помешали этим планам.  И только в 1922 году началось строительство зоопарка в Одессе на Приморском бульваре. Главная заслуга в организации первого зоопарка в Одессе принадлежит  Генриху Владимировичу Бейзерту. Несмотря на большую  работу (сооружались гроты для львов, медведей и тигров, бассейны для птиц, горка для горных козлов) в деятельности зоосада было множество проблем.Городскими властями было принято решение зоосад закрыть. Открытие зоопарка для посетителей состоялось в1938 году. На этом месте, в центре города, рядом со знаменитым «Привозом» зоопарк находится по сегодняшний день.  В 1992 году в соответствии с Законом Украины «О природно-заповедном фонде» зоопарк получил статус заповедной территории общегосударственного значения и вошел в состав природно-заповедного фонда Украины. Коллекция животных Одесского зоопарка включает 265 видов животных и насчитывает 1500 экземпляров. При зоопарке функционирует акватеррариум и кружок юного натуралиста. Об этом и многом другом узнали читатели  школы №17  3-А класса. Ребятам были зачитаны интересные факты о животном мире, проведена игра на знание произведений о животных и просмотрен фильм об Одесском зоопарке.

Образ дедушки Крылова возникает уже в детском воображении, еще не вполне осознаный, но бесконечно близкий и родной, чем-то напоминающий рождественского Деда Мороза. Он неожиданно появляется где-то рядом с чудесными сказками и первыми художественными впечатлениями детства. В ту пору мы даже и не задумываемся над тем, кто он- писатель ли, драматург, баснописец…Сами по себе вошли в нашу жизнь крыловские умные звери с их вполне человеческими мыслями, поступками, рассуждениями. В своем просторном халате, а может быть, в причудливой мантии, в окружений своих удивительных героев Крылов невольно смыкается  с волшебным миром народной сказки, столь богатой самыми “необыкновенными” превращениями.      Отмечать 250летний юбилей замечательного писателя и баснописца Ивана Андреевича Крылова библиотекарь Санду Елена Валерьевна отправилась к ребятам в 4-Б клас 67 школы. Окунувшись в веселый, мудрый и непринужденный мир басен наши читатели с удовольствием слушали рассказ библиотекаря о жизни и творчестве автора, шумно отвечали на вопросы викторины, собирали пазлы цитат из басен Крылова. Изюминкой мероприятия  была инсценировка полюбившихся басен “Ворона и лисица” и “Квартет”.  Не оставил равнодушным ребят просмотр фильма о Крылове, созданный силами наших колег из Универсального читального зала. Мероприятие удалось на славу!

Зустріч з прекрасним – завжди радість, а якщо зі справжнім поетом – то це подвійно. Саме тому, бібліотекарі запросили у гості до читачів, учнів 9х класів школи №17, чарівну поетесу Галину Іванівну Вірт, яка поділилася своєю творчістю, відкриваючи потаємні таємниці буття людини, з його духовним і душевним наповненням.  Відповідаючи на питання, Галина Іванівна торкнулася самого раннього початку свого шляху в мистецтві, та з якими труднощами зіткнулася, хоча й непомітними для стороннього погляду. Розповіла і зачитала свої вірші різного періоду, російською та українською мовою.
На Всеукраїнському фестивалі «Відродження поезії 2018» поетеса зайняла 2 місце, також вона є активним учасником клубу «Натхнення». Автор трьох  збірок віршованих творів настільки проникливо їх читає, що дух завмирає від відчуття нереального польоту почуттів, захоплюючих тебе всього. Любов’ю до життя просякнута кожна строчка і це виходить від серця – ось в чому філософія Галини Іванівни.
 
 

Як все встигати – і чи можливо це? Всі знають, що час – це найважливіший ресурс. Як навчити цій науці дітей і прищепити їм культуру раціонального використання часу?
Тайм–менеджмент – це, по суті, набір правильних звичок, які допомагають людині досягати бажаних результатів. І якщо ці звички сформовані з дитинства, людина сприймає це як природний підхід до життя, що не викликає дискомфорту.
 
 
На порядку денному стали такі актуальні теми: складання розкладу для ледачих і як пояснити батькам, що немає настрою робити уроки. Таємними знаннями с читачами ділилася Ольга Олександрівна. На прикладі відомих героїв улюблених книжок діти вчились планувати свій день, це виявилося зовсім нескладним, якщо трошки подумати. Дехто і зовсім здивувався скільки всього трапляється усього за декілька годин. Ігрова ситуація «Зупини час» відразу показала цінність кожної хвилинки. Сподіваємось, ці знання стануть у нагоді кожного дня для наших завзятих читачів!
 
 
 

Доброта, милосердя виховувалися  людством протягом століть для того, щоб всім було легше жити, спілкуватися один з одним, щоб це спілкування приносило радість. Якщо людина любить тільки себе, в неї немає ні товаришів, ні друзів, і коли приходять важкі життєві випробування, вона стикається з труднощами один на один. Після нас завжди залишається слід у пам’яті інших людей. Якими ми запам’ятовуваємося? Дуже велике бажання щоб нас і наші вчинки згадували тільки  з теплом і вдячністю, щоб ми залишили після себе добрі сліди .. Доброта, милосердя, вміння співчувати почуттями інших людей створюють основу людського щастя.
 
 
Саме на цю тему мали час поміркувати учні сьомого класу, школи №22. Діти висловлювали своє бачення добрих вчинків, що погано, що добре. Згадували свої життєві ситуації та замислювалися над такими питаннями: чи важко бути добрим? Чи варто казати гарні, добрі слова? І як багато значить посмішка. Бібліотекар представила книжкову виставку с найдобрішими героями та розповіла про відомих людей чиї вчинки зробили світ кращим. Робота у команді сприяла активній співпраці. Всі без винятку пообіцяли зробити хоча б одну добру справу і навіть зібрали власні «дерева добра». 
 
 

14 февраля – Международный день дарения книг! В этот день люди на совершенно добровольной основе дарят книги детям и вдохновляют на это других: дарят знакомым и родным – младшим братьям, сестрам, племянникам, воспитанникам, ученикам и т. д.; оставляют книги в помещениях, где имеет место быть большое количество детей и где нет книг; жертвуют свои книги библиотекам, школам, детским домам, больницам и рассказывают об этом на своих сайтах, в блогах, социальных сетях. В библиотеку номер №40 пришли читатели 4-А класса 15 общеобразовательной школы г.Одессы и первоклашки  студии « Школа смайлики» . Международный День дарения книги – один из самых молодых праздников в календаре. Он объединяет всех, кто не только сам любит книги, но и дарит возможность чтения другим людям.
 
В рамках мероприятия в библиотеке была  организованна акция «ДАРЮ КНИГУ» к Международному Дню дарения книг. При встрече мы рассказали учащимся об истории этого дня.  Для участников мероприятия была подготовлена увлекательная и познавательная программа. Выставка книг, конкурсы ,викторина. Вместе с ребятами мы прошли путь от наскальных рисунков до офсетной печати. Писали на«папирусе», «глинянных  табличках» и камне.
Ребята с удовольствием приняли участие в акции и подарили свои детские книжки первоклассникам , которые только открыли прекрасный и познавательный мир книги. Участники “Школы смайлики” вручили яркие закладки, которые сделали своими руками.
  Праздник прошёл весело и динамично.
Специалисты библиотеки надеются, что день дарения книг станет для  ребят возможностью проявить добро. Не стоит забывать о том, что книга – это лучший подарок, способный творить чудеса.
Ждём Вас в библиотеке №40!
  

29 січня до бібліотеки № 40 завітали читачі- учні 3Б класу 15 загальноосвітньої школи. Наша зустріч пройшла у форматі ” подорожі” до найцікавіших місць рідної країни. Мандрівка до семи чудес України  вийшла не тільки туристичною,але дала змогу  поринути у далеке минуле, доторкнутися до історії різних куточків нашої неньки  України, більше дізнатися про її велич та неповторність.   Кожне місто гостинно відкривало свої двері. Побачили Києво-Печерську Лавру і Собор святої Софії у Києві. Прогулялися по дендропарку в Умані. Хлопців захопили неприступні фортеці в Кам’янці-Подільському та Хотині. Були на Хортиці і в античному Херсонесі Таврійському.
Подорожували разом з книжками,  які вели нас, допомогали знайти вірний путь.
Як у кожній  мандрівці було весело, галасно. Читали,співали пісні, розповідали про  видатні міста  і мріяли про майбутні подорожі , відповідали на питання вікторини , навіть  заплетали косу -символ жіночності і краси  української дівчини.
Непомітно сплинув час і наша мандрівка добігла кінця. З хлопцямиі  і дівчатами 3Б класу ми  запланували нову подорож, приходьте до бібліотеки № 40 радо візьмемо  і  ВАС!
   Технічну базу (проектор) забезпечила  соціальна служба Суворівського району. Щіро дякуємо Вам!