Змінюються часи, змінюється життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреба любити. Нерозгаданою залишається таємниця душі, в якій незгасним вогнем горить священне і нездоланне почуття любові. Тема любові є насправді вічною темою, що ніколи не покине ні літератури, ні мистецтва взагалі. Чому так? Бо люди закохаються, і це почуття перевертає їхні душі, оновлює їх, очищує, окриляє. Звісно, поети, люди творчі, чуйні та відкриті, не можуть оминути цієї такої земної теми…

Есть легенда о том – от взаимной любви
Расцветают гвоздики багряного цвета,
Расцветают они на вершине горы
От энергий любви, её яркого света.

Ці проникливі  рядки вийшли з-під пера талановитої поетеси Вірт, Г. І.,з якої і відбулася зустріч читачів школи №22, 9-Г класу в бібліотеці №40.
  
   
  Зустріч пройшла у формі бесіди про прекрасне, про загальнолюдські цінності і про найголовніше: про любов. Поетеса читала свої вірші, зачіпаючи найтонші струни душі так, що сльози непомітно самі текли по щоках.

Щороку 10 грудня Україна та увесь світ відзначають Міжнародний День прав людини. Саме цього дня у 1948 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини, яка є основою міжнародних стандартів у сфері прав людини. На Декларації ґрунтується значна кількість міжнародних договорів із прав людини, які мають обов’язкову юридичну силу у сфері прав людини у всьому світі. У ній закріплено загальне визнання того, що кожна людина народжується вільною у своїй гідності та правах.
На сьогодні дуже важливо, щоб кожна людина знала свої права, які визнані державою та суспільством. Права людини не даруються державою, а належать кожному від народження. Всі права людини – громадянські, політичні, економічні, соціальні є універсальними, неподільними, взаємозалежними та взаємопов’язаними. Вони є основою людського існування та розвитку.
 
 
Сьогодні, 13 грудня до нашої бібліотеки завітали читачі, учні 8-А класу, шк. №22 на правовий практикум «Не заблукайте на стежках закону».
В зустрічі приймав участь представник відділу Юстиції. Діти уважно слухали про права  дітей та почули багато для себе цікавого й нового. Також обговорювалась тема булінгу. Бесіда проходила у формі дискусії. Було багато питань та відповідей. Наприкінці всі дружно сфотографувались.  

У 1996 р. шість причорноморських країн – Болгарія, Румунія, Туреччина, Грузія, Росія й Україна – підписали Стратегічний план дій щодо реабілітації та захисту Чорного моря. Цей План був розроблений після проведення всебічних досліджень морського середовища, які показали, що його життєздатність суттєво погіршилась у порівнянні з попередніми трьома десятиріччями. Зараз вчені пильно спостерігають за динамікою того, що відбувається з Чорним морем і наскільки дієві заходи щодо його збереження. Згідно з офіційними висновками, справи йдуть не кращим чином. Серед основних чинників, що порушують рівновагу в екологічній системі моря, можна виділити:
- Сильне забруднення річок, що впадають у море;
- Забруднення вод нафтою і нафтопродуктами;
- Забруднення вод моря відходами людської життєдіяльності;
- Масовий вилов риби; – Зміна складу флори і фауни водного світу під впливом антропогенних чинників.
У бібліотеці №40 відбувся екологічний навігатор для учнів 7-В класу, школи №17. Бібліотекар Парфьонова О.Є. представила тематичну виставку, розповіла про походження назви Чорного моря, а також висвітлила найбільш актуальні питання його життєдіяльності: кліматично-метеорологічні умови, цілющі властивості, про мешканців морських глибин, екологічні проблеми моря та шляхи їх розв’язання.
  
  
  
У ході гри  «Мешканці Чорного моря», яка  проходила у вигляді вікторини з використанням карток та матеріалів міжнародного екологічного проекту «Чорноморська  скринька», учні закріпили знання про фауну моря і дізналися про деякі нові факти життя в Чорному морі. Їм потрібно було відгадати назву чорноморського «мешканця» у найкоротший час. Як відомо, образ моря у всі часи приваблював художників, режисерів, поетів та письменників. Для більш глибшого уявлення присутнім був запропонований інтерактивний вірш-пазл, який треба було зібрати спираючись на естетичне відчуття.
Завершився захід обговоренням чому важливо бережно ставитись до природних багатств рідного краю і що кожен із нас може вже сьогодні зробити для того, щоб допомогти Чорному морю залишатись чистим і таким же цілющим, як і сотні років назад. Адже, майбутнє Чорного моря – в наших руках! Врятуймо наше Чорне море! Врятуймо наше майбутнє.
  
  

Кожному з нас знайомий вираз – скільки людей, стільки думок. Якщо його трохи переробити в географічному плані, то вийде – скільки народів, стільки традицій. Такий вираз справедливо і для кулінарії. Кухня кожного окремого народу світу є окремі кулінарні королівства, які надзвичайно цікаво дізнаватися. Кожен проживає на Землі народ має свої традиції і свою історію і, звичайно ж, свої особливості національної кулінарії.
Національна кухня виступає своєрідним оплотом тих багатовікових традицій, які дорогі кожному, які зберігалися і трималися в секреті, з тим, щоб передати їх з покоління в покоління. Кулінарні гурмани готові зробити далекі подорожі, щоб насолодитися національною кухнею тієї чи іншої країни.
За попередні століття української кухні вдалося пройти великий, але цікавий шлях, придбавши національний колорит і зберігши існуючі традиції.
Смачна їжа захоплювала класиків не менш, ніж красиві пейзажі. Художнім описами страв можуть позаздрити найкращі кулінари світу. У гастрономічних есе є рецептура і історичні свідоцтва, віяння часу і традиції народу, ознаки виверткої бідності або розкішного життя.
 
 
Подивитися і прийняти участь у бібліококтейлі прийшли читачі УВК «Інтелект», які захоплено слухали і брали активну участь в обговоренні кулінарних пристрастей різних народів. Свої знання і захоплення в кулінарному діалозі хлопці показали на прикладі героїв улюблених книг: Алан Мілн «Вінні-Пух і всі-всі-всі»; Волков «Чарівник Смарагдового міста»; Л. Керрол «Аліса в країні Чудес», Астрід Ліндгрен “Малюк і Карлсон, який живе на даху”; Вільгельм Гауф “Карлик Ніс”; Дж. Р. Р. Толкін “Хоббіт”; Джоан Роулінг “Гаррі Поттер і Кубок вогню” і мультфільмів.  А майстер клас з приготування пирога «Пиріг Дружби» пройшов на такому підйомі, що хлопці та дівчата обіцяли обов’язково зробити його для своїх рідних.
 
  
 

Здоров’я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров’я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.

З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує  справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу. У всьому світі  говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто вже помер або смертельно хворий,  говорять про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…

Кожна людина повинна до кінця усвідомити всю небезпеку, яку несе СНІД, і зробити все можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції, бо СНІД може увійти практично в кожен дім, кожну сім’ю. Здоровий спосіб життя, чистота у взаєминах – найкращі методи профілактики СНІДу.

У бібліотеці №40 старшокласники відверто обговорювали такі питання як:
Що таке СНІД?
Коріння СНІДу.
Інкубаційний період.
Чи має медицина ліки від СНІДу, вакцину, що перешкоджала б інфікуванню?
Чи можна вберегтися від СНІДу?
На сьогодні ВІЛ-інфекція не має радикальних засобів лікування, тому головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є попередження нових випадків інфікування. Отже, в наш час край необхідно знати правду, міри безпеки та профілактики. 
 
 
 

Наши спикеры: Ольга Филиппова-журналист газеты «Чорноморські новини»; Наталия Папушой-социальный педагог с многолетним стажем работы с детьми; Ирина Есенович-депутат Одесского городского совета; Галина Полищук- ведущая Pozitiv.fm; Олеся Карачевская –детская писательница; детский психолог –Екатерина Делиергиева; Анна Патрушева-работник службы для семьи, детей и молодёжи; мужской взгляд представляет Евгений Синявин- частный предприниматель.

Мы не просто озвучим всем известные тезисы, касающиеся буллинга, мы рассмотрим все аспекты этого вопроса: от момента «существует ли проблема вообще» до «плана действий общества в сложившейся ситуации»!!!Поэтому мероприятие назвали «Дискуссионные качели», где каждый сможет высказать своё мнение.
Специально приглашённые гости: психолог школы №67 ,а также президент школы №67; представители молодёжной организации «Лайт»,а также представители благотворительного фонда «Дорога к дому».
Для детей:
*игровая зона и громкое чтение;
*мастер-класс по изготовлению новогоднего украшения «Сова из фетра».
Также просим всех поддержать наш экологический флеш-моб: приносите с собой чашки или кружки для чая и кофе, чтобы не использовать одноразовую посуду. Так как пластиковая и картонная посуды одинаково отрицательно вредят окружающей среде. Давайте показывать детям только хороший пример.
Вход свободный. Регистрация любым удобным способом: в библиотеке, комментариях, в сообщении, по телефону 752-29-60.

Сегодня мы с вами поговорим о необыкновенном человеке, о та­лантливом писателе. Его книги с огромным удовольствием читают дети и перечитывают взрослые. Он — автор знаменитого Незнай­ки, а зовут его Николай Николаевич Носов.

Большой и нелегкий путь про­шел этот человек, прежде чем стать писателем.

Родился он 23 ноября 1908 го­да в городе Киеве в семье кино­артиста. Коля Носов был таким же, как и все мальчики его возра­ста, но его отличала неистощи­мая любознательность и богатая фантазия. Четырехлетнего Колю смешил старый диван, который старался быть похожим на крес­ла, окна в темной комнате каза­лись ему таинственными, пугаю­щими лицами, Коля подмечал не только то, что веселит и пробуж­дает фантазию. Он умел разгля­деть в людях их лучшие качества и бывал так рад встрече с очеред­ным хорошим человеком.

В гимназии, где учился Коля, педагоги очень строго держались с учениками. Однажды Коля не­чаянно столкнулся в дверях с вы­ходящим учителем. Ожидая не­минуемой кары, мальчик на про­тяжении всего урока вглядывался в каждое движение учителя: что он задумал, как решил отомстить. Но кары не последовало, и в Колину голову внезапно закралось подозрение, что Петр Эдуардо­вич (так звали учителя) просто добрый человек.

Если вы читали книжки о Не­знайке, то, наверное, помните, с какими подробностями расска­зывает Носов о великом множе­стве разных профессий. Дело в том, что многие из них Николай Николаевич опробовал еще в от­рочестве. Сначала он увлекался музыкой и мечтал стать знаме­нитым скрипачом, а позднее ув­лекся химией и стал мечтать о карьере выдающегося ученого. Впоследствии ему довелось по­работать землекопом и косарем, возчиком бревен и рабочим кир­пичного завода; он увлекался ра­диолюбительством и фотогра­фией, электротехникой, учился играть на мандолине, торговал газетами и чуть ли не до полного изнеможения играл в шахматы. Кроме того, он промывал “золо­той песок”, то есть работал на зо­лотых приисках, выпускал руко­писный журнал “ИКС”, ставил на любительской сцене “Тараса Бульбу”, играл в школьном орке­стре и пел в хоре, учил малыше!’, грамоте и дрессировал собак.

В 19 лет он поступил в Киевский художествен­ный институт, а через два года перевелся в Московский государственный институт кинематографии. Больше двадцати лет Н. Н. Носов проработал кинорежиссером и художником-мультипликатором.

По словам самого писателя, он пришел в литературу случайно — нужно было сочинять сказки и забавные рассказы для сына и его приятелей-дошкольников. В журнале «Мурзилка» был опубликован первый рассказ — «Затейники». В1945 г. вышел сборник рассказов под названием «Тук-тук-тук», в 1947 г. появился один сборник — «Ступеньки». Отдельные рассказы и дальше один за другим публиковались в журналах «Мурзилка», «Костер», «Затейник», в газете «Пионерская правда». К 1950-м г, Носов стал уже хорошо узнаваем как автор веселых расска­зов для детей. Однако он продолжал работать в кинематографии и не собирался менять профессию.
Большой и нелегкий путь про­шел этот человек, прежде чем стать писателем.           Отпраздновать 110 летний юбилей писателя библиотекарь Санду  Елена Валерьевна Отправилась в 4-Б класс школы №67. Участвуя в поединке фантазеров ребята окунулись в увлекательный и смешной мир героев творчества Н.Н. Носова. В программе мероприятия состоялось: парад героев знаменитого Незнайки и его друзей, викторина «Улыбка и смех это для всех», конкурс рисунков по произведениям писателя ,просмотр любимого мультфильма, презентация книжной выставки, разгадывание кроссворда и конечно же награждение победителей конкурса рисунков! Желаем всем отличного настроения и с нетерпение ждем новых встреч!!!

Цель мероприятия – научиться работать в команде, нести ответственность за выполненную работу, слушать внимательно рассказчика, уметь общаться  с одноклассниками и пользоваться любыми бытовыми предметами.
Фетр – волокнистый нетканый материал. Традиционно его делают из шерсти, но современная промышленность выпускает множество видов фетра от натурального до синтетического с различной плотностью.
Создавать поделки из фетра одно удовольствие – этот материал приятно держать в руках, он очень прост в обращении. А самое главное его достоинство в том, что даже самые незатейливые изделия выглядят ярко и привлекательно.
Последнее время совиная тематика стала очень популярна. Теперь и наши читатели смогли смастерить милую совушку своими руками из кусочков фетра.          Совы принадлежат, наверное, к наиболее таинственным и загадочным птицам. Скрытный ночной образ жизни, «умный» взгляд, бесшумный полет, пугающий голос поражали человеческое воображение. Сов почитали, посвящали богам и героям, они стали символом мудрости. Во многих сказках и легендах совы выступают советниками, проницательными птицами, вестниками, носителями необычных знаний. Сове славяне приписывают роль хранительницы подземных богатств.
С давних пор сова считалась символом мудрости и знаний. У древних греков она была священной птицей богини мудрости Афины (а именно — домовый сыч).
Сова — наверное самый знаменитый «прорицатель» среди птиц. И не обязательно она предвещает плохое, как это часто считается. Во Франции верили, что если беременная женщина услышит крик совы, у нее родится девочка. Жители Южной Индии, услышав совиный «концерт», считали количество криков. Если один предвещал приближающуюся смерть, то два — успех в деле, которое вскоре будет начато, три — кто-то в семье женится, пять — человека ждет путешествие, шесть — следует ждать гостей и т. д.
Одна из причин особого отношения людей к совам — их таинственные ночные крики.
Многие примитивные народы видели в сове почитаемое, доброе существо, её зловещая репутация возникла позже.
        Вот такие факты из жизни сов услышали читатели сш №15-5А на мероприятии в библиотеке №40, куда они пришли 26.11.18 для участия в мастер классе по фетру, который проводила зав.дет. библ. Ольга Александровна Стемберская.  Все дети с удовольствием работали над фетром, чтобы получилась сова, и результат был достигнут. Все выполненные игрушки ребята взяли домой.  

Сьогодні ми з вами поговоримо про незвичайну  людину, про талановитого письменника. Його книги з великим зацікавленням читають діти і перебирають дорослі. Він автор чудових розповідей про Дениску і його товариша Мишка, а його ім’я Віктор Драгунський. Народився  Віктор Драгунський  30 листопада 1913 року в Нью-Йорку. Однак у 1914 році сім’я повернулася назад і в Гоміль, де й пройшла його дитинство. Віктор рано почав працювати, щоб забезпечити собі існування. Після закінчення школи працював токарем на заводі, шорником, лодочником, бакенщиком. З 1931-1936 роки учився акторському ремеслу в «Літературно-театральних майстернях». З 1935 року розпочав свою акторську біографію: він був артистом театру та естрад, кілька років очолював театр «Синя пташка» (1948-1958 рр.). Колектив його миттєво прославився. А ще Віктор Драгунський працював Дідом Морозом на лькалах. Був він також клоуном у цирку на Цвітному Бульварі. Коли у Віктора Драгунського родився син – Денис, з ним почалися випадки всяких смішних історій. Драгунський  ці історії записував  і  ми отримали “Денискины рассказы”. В будь якій бібліотеці  обов’язково знайдеться ця книга, яка була написана письменником у 1959 році. І сьогодні його історії захоплюють і дуже актуальні.  Читачи  4-А класу школи №17 переконались в цьому, прослухавши виписки з творів і обговоривши їх. Діти розбилися на команди і в ігровій формі змагалися в знаннях творів автора. В кінці заходу вболівальники і учасники отримали призи.