Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

М’яка іграшка — дитяча іграшка з штучного хутра, тканини і набивного матеріалу. Раніше для набивання використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни тощо. Тепер використовуються сучасні матеріали: синтепон, синтетичні гранули тощо. Стародавні іграшки були знайдені археологами в Єгипті. Найбільш ранні згадки відносяться до третього тисячоліття до н. е. В цей час вже використовувалися складні техніки у виготовленні іграшок з рухомими частинами тіла. Іграшки або їх зображення також були знайдені на розкопках Помпеї в Італії. Це були не зовсім м’які іграшки, але вони були прообразом сучасної іграшки. Різні іграшки у вигляді звірів і птахів були знайдені на території Сибіру, України та інших місць. Велика кількість древніх іграшок зустрічається на території Китаю. В XIX столітті у Франції утворився «Синдикат французьких фабрикантів іграшок», який і можна вважати початком іграшкової промисловості. Вже на початку XX століття почалося масове виробництво плюшевих ведмедиків і збільшення попиту в цій галузі. М’яка іграшка, зроблена своїми руками — це не тільки захоплююче заняття, це завжди чудовий настрій після закінчення роботи і гарний настрій тих, кому ця іграшка потрапляє в руки. Раніше м’яка іграшка виготовлялася за авторськими ескізами вручну, пізніше з’явилися спеціалізовані виробництва, знамениті своїми іграшковими колекціями. Але прагнення володіти своєю власною іграшкою завжди приводило до самостійного виготовлення іграшок для себе, своїх дітей або для друзів. Сьогодні інтерес до м’якої іграшки зростає і, незважаючи на велику кількість фабричних іграшок, кількість майстрів збільшується з року в рік. Шиття іграшок це частина великої різноманітності захоплень ручним хобі і часто шиття іграшок переплітається з іншими напрямками hand made. Сьогодні виділяється кілька великих напрямків у виготовленні м’якої іграшки: це ляльки, плюшеві ведмедики і всі інші іграшки.Читачі  дитячої бібліотеки №40 разом  з завідувачем Чеботовою Наталією виказали бажання створити своїми руками ведмедика, та піти до дому з подарунком. Під час творчого процесу дітям читали книгу Євгенії  Завалій  «Місія «Порятунок»: ведмеді». Чекаємо всіх у нас в бібліотеці.

Хелловін – сучасне міжнародне свято, яке останнім часом все більше подобається молоді. Це саме те свято, коли   дозволяється робити все,що завгодно: бешкетувати, розважатися, жартувати, відриватися на повну, але не забувати і про книжки. «Біблотечний Хеловін»  мав свою тематику і був присвячений казкам відомого дитячого письменника Отфріда Пройслера та його дивовижним героям.

В конкурсах, які більш були смішними, ніж страшними: «Дім привида» «Шурши лапками!», «Сміхотерапія», «Вгадай мене!», «Жахливий мішечок», мали змогу прийняти участь всі охочі.

Було дуже весело, читачі повноправно відчули себе героями свята, містичнимиперсонажами жанру «хорор» та як нагороду отримали солодкі подарунки.

Співробітники бібліотеки постаралися на славу, і бібліотека перетворилася утаємниче  місце з гарбузовими головами, паперовими кажанами іпривидами – атрибутами «найстрашнішого свята року».Дружно та згуртовано створювалися чарівні фотозони для відвідувачів,готувалися солодкі подарунки та книжкова виставка «Страшно цікаві історії» з найпопулярнішими книжками на дану тематику. Серед яких особливе місце було виділено книжкам Отфріда Пройслера.

Наприкінці свята читачі із захватом і цікавістю гортали сторінки містичних книгвідомих українських та зарубіжних авторів, представлених на книжковійвиставці .

Тож бібліотечний Хелловін – гарна нагода для читачів порозважатися,розвинути свою творчу уяву, дізнатися щось нове та цікаве, і звичайно, незабувати про книгу та читання.

 Захід підготувала і провела Клименко Л.С.

Є таке чудернацьке слово «кардмейкінг», яке має власне український відповідник – листівкарство. А значить все воно одне – мистецтво власноруч робити листівки. Мистецтво виготовлення листівок вручну зародилося ще в Стародавньому Китаї, там існував звичай обмінюватися невеликими картками, зробленими вручну. І тільки в 1400 році це мистецтво прийшло в Європу, де отримало незвичайну популярність.
Для наших читачів захід був не тільки про мистецтво творити щось гарне, а й про здатність мріяти, як головні героїні серії книг про Енн за авторством Люсі Мод Монтгомері та Полліанни, дівчинки, яка ніколи не засмучується, за авторством Елінор Портер. Адже в наш час дуже важливо ділитися прекрасними спогадами, емоціями та думками. Разом з Парфьоноваю Оленою діти різали, складали, клеїли та прикрашали. Результатом поєднання оригамі та кардмейкінгу стала оригінальна листівка, яка буде чудовим подарунком для друзів чи близьких.
Мрійте разом з нами!

Всесвітній день яйця відзначають у другу п’ятницю жовтня з 1996 року. Це свято всіх любителів яєць, омлетів та глазуні. На Віденській конференції “Міжнародної яєчної комісії” було затверджено свято – Всесвітній день яйця. Продукт користується великою популярністю у всіх країнах світу і культур, тому в цей день проходять різноманітні заходи.

Цікаві факти про яйця:

– В 1965 році в США курка знесла яйце, яке потрапило в Книгу рекордів Гіннесса, а все тому, що важило воно 454 грами. Для порівняння, вага звичайного середньостатистичного курячого яйця становить 40-60 гр.; – Можливо, кожен із вас замислювався, чому одні яйця білі, а інші коричневі? Відповідь дуже проста: все залежить від породи і кольору курочки.

– Відомий американський режисер Альфред Хічкок панічно боявся яєць, тому що страждав від овофобії – боязні овальних предметів; – Курка може нести яйця і без допомоги півня, тільки в них немає зародка. Такі яйця в народі називають “бовтуни”; – Вживання в їжу яєць не сприяє підвищенню “поганого” холестерину, як звикли стверджувати багато експертів. В склад жовтків входить лецитин, який підтримує рівень холестерину в нормі, і запобігає розвитку серцево-судинних захворювань.

Гучно відсвяткували День яйця і в бібліотеці – філії 40 24 жовтня 2023 року на осінніх канікулах!

Наші читачі приймали участь у конкурсах ,вікторинах, переглянули виставку по темі, дізналися багато цікавих фактів про яйця, дивилися казку Курочка ряба на новий лад, розмальовували писанку пасхального яйця, і навіть танцювали! Настрій у всіх присутніх був піднесений! До нових зустрічей у нашій бібліотеці!)

Захід підготувала і провела бібліотекар Санду Олена Валеріївна.

 

 

Цікава казкова історія заглиблює нестримну юну фантазію в чарівний світ краси, добра і магії.

Одним з найвідоміших казкарів світу протягом багатьох поколінь залишається Ганс Крістіан Андерсен. Його твори стали надбанням культурного миру й увійшли в дитячі книги народів всієї землі.

Ганс Крістіан Андерсен — відомий своїми неймовірно цікавими, повчальними, добрими і веселими, а, іноді, сумними казками. Діти всього світу зачитувалися ними. При цьому вони вчилися любити, товаришувати, довіряти і, найголовніше, вірити в диво та беззаперечну перемогу добра.

У казці Андерсен знайшов форму, в якій він органічно зумів висловити своє ставлення до життя. Казка в якійсь мірі стала для нього способом бачити світ, способом пізнання світу.

Казки Андерсена вважаються більш ускладненими, глибокими, мають подвійного адресата: через захопливість фабули вони приваблюють дітей, а глибиною змісту – дорослих. Його казки написано простою мовою, наближеною до народної, і цим вони є близькими до дитячого розуміння. Але за удаваною простотою приховується філософський підтекст, який є незрозумілим дітям, але цікавить дорослих.

Казка «Гидке каченя», якій цього року виповнюється 180 років, вважається одним з найкращих творів автора.

 Спочатку письменник хотів назвати казку «Молодий лебідь», але відмовився від такої назви, не бажаючи позбавляти твір елементу несподіванки, що полягав у перевтіленні головного персонажа. Андерсен зупинився на назві «Гидке каченя» і невдовзі навіть зізнався, що ця казна насправді є «віддзеркаленням його власного життя».

«Гидке каченя» – це сумна і повчальна казка про те, як важко бути  несхожим на інших, як ця несхожість веде до самотності. Але при цьому важливо розуміти, що залишатися собою, попри всі образи і позбавлення,- це єдиний вірний шлях.

Про знаменитого казкаря та його казки, ми сьогодні говорили з читачами учнями школи «Інтелект». Разом з дітьми обговорили казку та прийшли висновку: зовнішність не важлива. Важливо не опускати руки, залишатися собою і йти вперед, і тоді ти неодмінно перетворишся в прекрасного лебедя та обов’язково знайдеш свою «зграю». Також діти подивилися мультик та зробили на згадку поробку у вигляді маленького каченя. Захід пройшов в теплій та дружній атмосфері. Після закінчення зустрічі діти поділилися своїми враженнями та ознайомилися з книжковою полицею казок Г.К. Андерсена.

 Читайте казки Андерсена, з кожним разом вони будуть відкривати для вас свої чарівні світи, яким немає кінця!

“Тільки наявність мети приносить життю сенс і задоволення. Це сприяє не тільки покращенню здоров’я та довголіттю, але також дає вам крапельку оптимізму у тяжкий час”. Стів Джобс

18 жовтня у бібліотеці відбулась зустріч з читачами, темою якої став Стів Джобс. А саме: невідомі факти з життя засновника Apple. Бібліотекар Юлія розповіла, що таке цифрові технології у теперішній час та запропонувала глядачам фільм. Успіх «батька цифрової революції» був приголомшливий, а його життєвий шлях і досі стає темою дискусій.
 24 лютого 1955 року, народився американський підприємець і винахідник, глава корпорації Apple Стів Джобс. Він був великим візіонером, підприємцем та “батьком” цифрової революції. Його пам’ятають як видатного новатора та дивовижного провидця. Колишній генеральний директор Apple був лідером та легендою. Джобс був і яскравим оратором і завжди перетворював презентацію нової продукції чи виступ перед публікою на перформанс. І йому було що сказати, тому після себе він залишив не лише надзвичайно успішну компанію, а й багато мудрих слів. Незважаючи на інтерес мільйонів людей до Стіву Джобсу, багато деталей його приватного життя до самої смерті залишалися прихованими для широкої публіки. 
Стів кілька разів очолював списки найбільш ненависних директорів в пресі. Став культовою фігурою. Презентував світу комп’ютер iMac, потім планшет iPod і смартфон iPhone. Так, у 25 років, Джобс став одним з наймолодших мільйонерів свого часу. За даними журналу Forbes, у 2009 році стан Джобса становило 5,1 мільярда доларів. Тоді він займав 43-е місце у списку найбагатших американців.

 Чому «Аррle»? Просто Apple (яблуко з англ.) – улюблений фрукт Стіва Джобса. Отже, 1 квітня 1976 року відбулася офіційна реєстрація – День народження компанії «Аррle». Компанія була створена у гаражі будинку батьків. Стів Джобс стає одним із найбагатших людей в США. Звичайний хлопець без матеріального фундаменту зумів завоювати світовий авторитет і визнання.

    У сонячний, теплий день бібліотека – філія № 40 радо зустрічала гостей. Завітали до бібліотеки учні 2-В класу Одеського ліцею №49 з батьками. Для того щоб ближче познайомитись, для дітлахів була організована цікава і пізнавальна екскурсія. Мета екскурсії полягала у розвитку інтересу до читання, бажання слухати, виховувати охайність до книги і надати поради, як користуватися бібліотекою у майбутньому, а найголовніше – стати активними читачами, познайомившись з дивовижним світом книги.
Дітей тут зустріло розмаїття цікавих, яскравих книг та журналів. Новенькими палітурками книги посміхнулися до малечі та повели їх у чарівний світ принцес та принців, фантастичних пригод та мандрів. Книг тут, звісно, не бракує – енциклопедії, казки, оповідання, довідники. Бібліотекар зазначила, що книга в житті людини має величезне значення. А якщо діти хочуть дружити з книгою, необхідно обережно ставитися до неї, берегти її, і вона розповість багато цікавого. Учні познайомилися з правилами користування бібліотекою, жваво цікавилися книгами та журналами, слухали розповіді бібліотекаря, перегортали сторінки дитячих періодичних видань, серед яких: «Малятко», «Джміль», «Яблунька».

    Працівники бібліотеки  ознайомили дітей з книжковим фондом, провівши захоплюючу мандрівку книжковими та тематичними виставками.

    Гомінко та весело було в бібліотеці. Діти, які побували на екскурсії, мали змогу записатися до бібліотеки і стати читачами, вибрати цікаву літературу. Всім дуже сподобалась цікава та пізнавальна екскурсія, про що свідчили слова вдячності від наших читачів.

Ласкаво просимо до дитячої бібліотеки №40! До нових зустрічей!

Ніхто не здолає твій дух і свободу
Козацькому роду тримать булави,
Міцній, Україно, для щастя народу
Для вірних нащадків на славу живи!

  До бібліотеки №40, завітали читачі, щоб взяти участь у заході присвяченому Дню українського козацтва. До свята приєдналась КЗПСО Мистецька школа №13, викладач театрального класу- Надія Іванівна Хохлова, яка познайомила дітей з історією Чорноморського козацтва. Потім був продемонстрований фільм, присвячений нашим козакам-землякам: “Доторкнутися до історії”, автори сценарію-Надія Хохлова, Микита Іванов, режисер-Надія Хохлова, зйомка, монтаж – Микита Іванов, хормейстер – Людмила Кисельова, музичний супровід – Анастасія Варфоломєєва, Дмитро Варфоломєєв, Віктор Фердей, в фільми знімалися учні театрального класу.
В ході розповіді про минуле козаків, діти дізналися звідки пішли їхні прізвища. А далі усі дружньо брали участь у конкурсах та вікторині. Команди дітей змагалися у бібліотеці в спритності, швидкості, в умінні допомагати один одному при виконання завдання від бібліотекаря Оксани Підіпригори. Наприкінці зустрічі усі долучились до творчості: зобрази козака на повітряній кульці.

   Корені нашої духовності у минулому, коли була ненька-мати – Запорозька славна Січ. Вона – праматір української державності і реальна військово-політична сила України, яка упродовж століть протидіяла спробам ворогів поставити український народ на коліна.

Все частіше ми звертаємося до наших витоків: історії нашої країни, рідної мови, козацької вольниці. Звертаємося до минулого, щоб зрозуміти сучасне.

   Україна з початку свого існування змушена була боротися із зовнішніми та внутрішніми ворогами за свою територію та незалежність. Починаючи з Київської Русі і аж до сьогодні,  українцям доводиться  зі зброєю в руках відстоювати свою землю. Наша історія– це історія мужнього народу, що віками боровся за свою волю, щастя, свідками чого є високі в степу могили, обеліски та прекрасна на весь світ народна пісня.

   Козацтво – легендарне минуле українського народу, його святиня. Синонім свободи, людської та національної гідності і талановитості.

Сучасні дитячі книжки багаті на сюжети, що описують життя тварин. Це можуть бути як енциклопедичні видання, так і художні твори та навіть розвиваюча література для найменших. Цікаво, що часто їх автори описують ведмедів. Ці великі пухнасті вайлуваті і, водночас, небезпечні тварини давно стали об’єктом для творчості. Про них пишуть казки, знімають фільми. Саме в таких простих, на перший погляд, казках ховається глибока мудрість життя, і сенси, які можна відкривати для себе знову й знову.

   Надихнувшись сучасними книжками такими як: “Ведмедик Паддінгтон” Майкла Бонда та «Олдін, ведмежа-чарівник” Тоні Вульф, Олександра Сабатин провела у бібліотеці №40 цікаву зустріч для малечі.

Мандала – це геометричний символ складної структури, який інтерпретується як модель всесвіту, «карта космосу». Такі божественні символи вишивають на тканини, малюють на піску, виконують кольоровими порошками і роблять з металу, каменю, дерева. У Латинській Америці індіанське плем’я уичоли плели мандали з ниток, і називалися вони обереги Ojo de Dios (читається як “охо де діос”), або “Око бога”.
Створення виробу допомагає дійти до розуміння свого внутрішнього світу, саме тому багато хто замислюється, як плести мандалу. Було придумано велика кількість варіантів унікального орнаменту. Як створити мандалу своїми руками з ниточок? Про це нашим читачам розповіла та показала на прикладах друг бібліотеки – Тітарева Олена Олександрівна. Це був крутезний досвід, навіть для дорослих. Велика подяка, що у такий бурхливий ритм життя, Ви знайшли час і завітали до нас.