Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

Всесвітній день охорони водних ресурсів проходить щорічно з 22 березня 1993 року. У цей день – всі країни світу акцентують увагу на дбайливому ставленні до водних ресурсів Землі. Основною причиною святкування цього дня є швидке зменшення запасів питної води. Генеральна асамблея ООН оголосила 22 березня Всесвітнім днем охорони водних ресурсів.

У червні 1999 року на ІІІ Конференції міністри екології і охорони здоров’я – Україна і 35 європейських країн, підписали Протокол про проблеми води і здоров’я, зобов’язавшись оберігати своїх громадян від захворювань, пов’язаних із забрудненням води, захищати водні ресурси, створювати системи усунення небезпечних ситуацій.

Приєдналися до цієї ініціативи і читачі дитячої бібліотеки -філії √ 40 разом з бібліотекарем Клименко Л.С. Під час заходу  обговорили тему збереження води та ії використання.З’ясували, що  вода необхідна і використовується в різноманітних сферах життя людини.Також  визначили декілька  правил для того щоб економити воду для дітей та їх батьків. Прості правила допоможуть зберегти воду і навіть заощадити гроші.

-Перевірте справність сантехніки, кранів.

-Користуйтеся стаканом під час чищення зубів.

-Приймайте душ, а не ванну ( в душі використовується менше води і витрачається менше енергії на її підігрів) -Вимикайте воду під час намилювання.

– Посуд мийте в мийці або в мисці, а не під проточною водою.

-Коли миєте машину, користуйтеся відром із водою і губкою, а не водою зі шлангу.

-Читайте,цікавтеся питаннями щодо проблем екології, розповсюджуйте отриману інформацію,станьте агентом впливу, бо  планета у нас одна)))

Для України питання води є надзвичайно актуальним, оскільки за рівнем запасів доступних до використання водних ресурсів наша країна належить до малозабезпечених країн Європи та світу. Так, на одну людину в Україні в середньому припадає лише 1 тис. кубічних метрів річкового стоку у рік, у той час, як за оцінкою Європейської Економічної Комісії ООН держава, водні ресурси якої не перевищують 1,7 тис. кубічних метрів на людину, вважається водонезабезпеченою

Читайте,цікавтеся питаннями щодо проблем екології, розповсюджуйте отриману інформацію,станьте агентом впливу, бо  планета у нас одна)))

Сьогодні наші читачі познайомились з Кетрін Патерсон – однієї з чільних американських дитячих письменниць другої половини двадцятого століття. «Міст у Терабітію» увійшов до переліку найвизначніших творів дитячої літератури за версією Американської літературної асоціації, до списку «Відомі дитячі книжки», та здобув нідерландську премію «Срібний олівець». Герої книги з головою поринули у світ власних фантазій. Втікаючи від сірих буднів дорослого життя, де стільки зла, штучності та брехні, вони створюють свою казкову країну із назвою Терабітія.
 Ця книжка зіткана з контрастів, які показують, наскільки складно влаштований цей світ.

Завдяки проекту «Книга в кадрі» читачі потрапили у зворушливий світ Терабітії, адже щемка історія дружби назавжди залишаться у пам’яті та торкається таємних струн душі.

Кожного березня у світі відзначають День цуценяти. Вперше це свято запропонувала експерт-кінолог із США Колін Пейдж. Можливо, це наймиліший день в історії. Адже ми згадуємо про самого чарівного нашого чотириногого друга, маленького цуценятка.  Оксана Підіпригора провела захід для учнів одеського приватного ліцею «Інтелект». Діти почули новини про книжки о собаках від бібліотекаря, пограли у гру «Намалюй свого хвостатого друга», відповіли на питання вікторини «Вірю-не вірю», заповнили кросворд «Гра туди-сюди» та послухали главу з книги Саши Чорного «Щоденник Фокса Міккі».

   Звичайно, це день цуценят, але вітати в цей день можна собаку будь-якого віку! Зрештою, собаки завжди в наших серцях вважаються цуценятами, чи не так?

Цуценята люблять фізичну ласку, і якщо вони хочуть її отримати, вони шукатимуть її у своїх улюблених людей. Вони можуть притулитися до вас, коли ви сидите на дивані або на підлозі. Це спосіб показати, що поруч із вами вони почуваються в безпеці.

Подаруйте своїм хвостикам трохи ласки, вони будуть вдячні, адже завжди залишаються самими вірними друзями.  

«Ти живеш серед людей. Не забувай, що кожний твій вчинок, кожне твоє бажання позначається на людях, що тебе оточують. Знай, що є межа між тим, що тобі хочеться, і тим що можна. Перевіряй свої вчинки… Роби все так, щоб людям, які тебе ото­чують, було добре».

 До дитячої бібліотеки №40 завітали учні школи «Інтелект», щоб більше дізнатися  про видатного вчителя та письменника Василя Олександровича Сухомлинського, а також послухати його оповідання. Діти ознайомилися зі збірками «Вогнегривий коник», «Квітка сонця», «Всі добрі люди – одна сім’я» та ін. Та прийняли участь в майстер-класі з виготовлення листівки «Квітки». 

В.О. Сухомлинський дуже любив дітей, тому і став педагогом. Це справді людина з полум’яним серцем, видатний педагог сучасності. 35 років свого життя він віддав школі. Сухомлинський – заслужений вчитель України. І сьогодні широко використовується безцінна спадщина В.О.Сухомлинського, адже дбати про щастя інших було лейтмотивом усього його життя.
    «Дорогі мої! Я буду жити і працювати заради вас, доки в моїх грудях б’ється серце. Ніякі високі звання ані титули не зіпсують мене. Я залишуся таким, як був досі. Найвище звання на світі – бути Людиною. Бути Людиною і дбати про щастя інших». Все найцінніше, створене В.О.Сухомлинським, не тільки назавжди увійшло до скарбниці вітчизняної педагогіки та національної духовної культури, а й знайшло своє поширення у різних країнах світу. Книги Василя Олександровича, окремі твори, статті були опубліковані в Росії, Болгарії, Угорщині, Польщі, Чехословаччині, Німеччині, Японії, Китаї. Ідеї Сухомлинського викликали інтерес і набули певного розповсюдження у педагогів далекої Австралії та Сполучених Штатів Америки. Творчість Василя Олександровича користується особливою популярністю у Китаї. Тут видано практично всі праці й багато статей педагога по кілька разів великим тиражем.

  Василь Олександрович Сухомлинський – багатогранна особистість. Ми знаємо  його не тільки як видатного педагога, вченого, а й як дитячого письменника.
    Для дітей він написав понад 1500 художніх мініатюр – казок, оповідань, легенд, притч, новел. Герої Сухомлинського – павучок та мурашка на землі, журавлиний ключ у небі, лелеки, горобчики, берізка, калюжа, маленьке кошеня і звичайнісінькі діти, їхні батьки, бабусі, дідусі.

  Деякі казочки й оповідання написані з гумором, жартом, яким відзначався і характер самого Василя Олександровича.
    З творами Сухомлинського діти знайомляться ще в дитсадку, а потім  в молодших класах навчальної школи. Це оповідання, які популяризують такі важливі душевні якості людини, як привітність, чуйність, доброзичливість, скромність, щирість, прагнення завжди йти вперед до нового та наполегливою працею досягати своєї мети. Усю свою любов і доброту цей мудрий, надзвичайно ерудований педагог віддав дітям.

  13 березня у бібліотеці філії №40 відбувся захід присвячений книзі Стіва Альтена  «Мегалодон». Бібліотекар Руденко Юлія разом з відвідувачами дискутували хто такий мегалодон, що означає назва, та що ми знаємо про цю тварину. Які причини призвели до вимирання доісторичної риби і чи справді вона зникла. Захід проходив у межах проекту «Книга в кадрі».  Активний діалог з учасниками заходу допоміг цікаво на докладно подати невідомі факти про існування доісторичного монстра.

 Як багато ми знаємо про цих гігантських хижаків стародавніх морів? Дослідники вважають, що мегалодони вимерли приблизно 2,6 млн років тому – десь тоді, коли, почав формуватися вид сучасних білих акул. Гігантська доісторична акула мегалодон наводила жах на мешканців океану у пліоцені та міоцені. Вона харчувалася як іншими рибами, так і ссавцями. Маючи величезний розмір, мегалодон міг успішно полювати на найбільшу здобич, зокрема на китоподібних.  Довжину тіла мегалодона можна лише приблизно оцінити за розмірами його зубів та хребців. Більшість з того, що нам відомо про цих риб, вдалося встановити за зубами – це чи не єдині рештки, які від них лишилися. Довжина їхнього тіла, за припущенням палеонтологів, була від 13 до 18 метрів – як лондонські двоповерхові автобуси. І хоча це суттєво більше від розмірів нинішніх білих акул, це все ж не гігантські 25-метрові створіння, як їх зобразили творці фільму.

   Величезні розміри мегалодонів дуже вразили дослідників, адже такі великі створіння мусили весь час перебувати у пошуках їжі.

  Тому, навіть якщо б ми жили в один час, то невеличка “закуска” у вигляді людини навряд чи б в очах мегалодонів була вартою того, щоб витрачати на неї багато сил. Немає свідчень того, що саме розміри мегалодонів стали причиною їхнього вимирання, однак їжа майже напевно була одним з чинників зникнення цих риб. 2,6 млн років тому рівень світового моря швидко змінювався, що впливало на прибережні екосистеми, де жили гігантські акули.
Протяом кількох мільйонів років зникло близько 36% акул, черепах, морських птахів та морських ссавців.
  Мегалодони були останнім видом гігантських акул, яких наслідували вже менші та більш рухливі мисливці, так як великі білі акули.

 «Іду з дитинства до Тараса» -свято Кобзаря, під такою назвою в Одеському ДНЗ «Ясла-садок» № 241  7 березня 2024 року  для дітей старшого дошкільного віку присвячена дню народження Т. Г. Шевченка. Традиційно педагогічний коллектив співпрацює з дитячою бібліотекою №40.

Бібліотекарі відділу обслуговування дошкільників та 1-4 класів Таран Л.М. та Клименко Л.С.  підготували для  змістовну та цікаву бесіду про життя та творчість Тараса Григоровича Шевченка. Вихованці дитячого садку декламували вірші поета, а також  співали українські народні пісні. Мета данного заходу допомогти дітям усвідомити світове значення творчості видатного поета. Викликати позитивний емоційний відгук на розгляд ілюстративного матеріалу. Виховувати шану та повагу до творчості та життєвого шляху Т.Г. Шевченка.

В історії завжди залишаться імена, які з гордістю вимовляє людство, до яких належить  також ім’я великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка. Весь всій могутній талант він присвятив служінню народові. І сьогодні, живучи у вільній незалежній державі, ми з гордістю згадуємо Великого Кобзаря. Бо він такий великий і незбагненний, як життєдайний дощ, як весняний вітер, як ясне сонце, як щедра рідна земля. З минулого віку й до наших часів, а далі – у майбутнє, у нові віки.
Щовесни на початку березня в  дитячому садочку вшановують пам’ять Великого Кобзаря – Тараса Григоровича Шевченка.

Піготували і провели бібліотекарі Таран Л.М., Клименко Л.С

У «Міжнародний день котів» до бібліотеки завітали найменші читачі, для них було організовано голосне читання і тематичний майстер клас «Щасливе левеня», також діти познайомились з тематичною виставкою та дізналися багато енциклопедичних фактів про левів – великих кішок.

Майстер-класи є однією із активних форм роботи з які доповнюють собою популяризацію книг і привабливість бібліотек, створення сприятливих умов для виявлення творчих уподобань і здібностей користувачів бібліотеки, розкриття їх творчого потенціалу, залучення до участі у такому виді роботи сприяє популяризації бібліотеки.

На таких зустрічах час спливає швидко, обговорення книжок і ілюстрацій до них, вільне спілкування між співробітниками і читачами в невимушеній атмосфері, спільна творчість. Але родзинкою таких зустрічей з маленькими читачами залишається – голосне читання, виразне, емоціональне, наповнене завжди має успіх серед малюків.

У спекотній Африці живе Левеня, яке мріє бути музикантом. Але Тато – лев проти, адже вважає, що Левеня має стати царем звірів. А для цього мусить навчитися грізно гарчати, а не грати і співати. Невже Левеняті доведеться відмовитися від власної мрії? Читачі дитячої бібліотеки №40 знають закінчення цієї історії, приходь до найближчої бібліотеки разом з батьками, якщо бажаєш дізнатися, що було далі!

В дитячій бібліотеці №40 пройшов Мяу-фест «Cats день» в рамках, якого відбувся майстер-клас з малювання «Кіт – одесит».

Коти живуть поруч із людьми майже десять тисяч років. Вони дуже корисні сусіди. Вони не тільки рятують нас від гризунів. У багатьох родинах коти почуваються членами сім’ї. Постійне спілкування з ними відновлюють гармонію душі і тіла людини, зцілюють організм. Воно дарує радість, а отже, знімає напругу і запобігає стресам.

Одесити дуже люблять котиків, доказом цього є багато пам’ятників цих пухнастих створінь. Стіни будівель міста прикрашають графіті з патріотичними котиками у вишиванках та з прапорами України. Навіть в бібліотеці є улюблениця читачів та бібліотекарів – кішка Цукерка. Отже, було вирішено неодмінно провести майстер-клас з малювання котиків. Діти з великим задоволенням долучились до заходу, бо не має жодної дитини, яка б не любила милих муркотиків. У художній майстерні маленьким читачам допомагала Світлана Олександрівна, запрошена майстриня з КЗ ПСО «Мистецька художня школа №2, м. Одеса». Діти та бібліотекарі дуже вдячні за співпрацю! Завдяки допомозі професіонала, в кожного вийшов свій унікальний малюнок.
Бібліотека – територія творчості! Ми чекаємо на Вас!

1 березня у бібліотеці № 40 відбувся котячий фестиваль. Відкриваючи свято, Наталія Чеботова привітала юних котоведів та вручила диплом переможниці в конкурсі зі створення відео по книзі “Милі мілашки” – Боцанюк Ангеліні. У фесті взяв участь театр “Балаганчик” Мистецької школи № 13 з жартівливою мініатюрою «Мур-лямур». Його керівник, режисер Надія Хохлова, перевірила знання юних котознавців. Одеські дитячі письменниці, Іна Іщук, Олеся Карачевська, читали дітям свої вірші, загадували загадки. Всі присутні подивились мультфільми виробництва театру “Балаганчик”. Наша зіронька, Бацанюк Ангеліна, заспівала жартівлу пісню про котика, який не бажав ходити до школи. А ще на фесті діяла фотозона, де кожен бажаючий міг зробити світлину на пам’ять, адже дрес-код: вушка, лапи, вуса неабияк натякали, що фото буде гарним.
Було цікаво і по-справжньому котово!

М’яка іграшка — дитяча іграшка з штучного хутра, тканини та набивного матеріалу. Раніше для набивання іграшки використовували солому, тирсу, стружку, вату, волокна бавовни тощо. Тепер використовуються сучасні матеріали: синтепон, синтетичні гранули тощо. Саморобна іграшка набула останнім часом величезної популярності. Бібліотекарі філії №40 долучимось до мистецтва створення іграшки. У рамках “Мяу-фест” відбувся майстер- клас, де кожен зробив собі на пам’ять сувенір.