Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

Історія України – це шлях до Незалежності, шлях, на якому кожна подія – це крок до мрії. Напевно, зараз у кожного з нас одна спільна мрія – мир на нашій рідній землі. Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій землі, у нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінь роду українського, що сягає давнини. Дуже важливо знати історію своєї держави! Завдяки історії ми можемо дізнатися, звідки і коли починається існування нашого народу; якою була наша культура; чого ми досягли за всі ці роки.

23 серпня у бібліотеці-філії №40 відбулась велика вікторина-гра «Пізнай Україну», під час якої діти продемонстрували свої знання з історії України, її традицій та національних символів. Читачі показали високий рівень знань щодо наших державних символів. Завдяки формі гри, не було питань, які б залишись без відповіді. Будь-який учасник мав змогу дізнатись факт-відповідь + бонус картки неабияк підштовхували до співпраці та уважності.
Мерщій дізнаватись цікаве разом з бібліотекою!

Дорога – не місце для гри і бігу, тому що по ній їздять машини, від яких потрібно триматися подалі на безпечній відстані. Навіть 3-річний малюк повинен знати, що на дорозі треба поводитися акуратно і уважно.

Правила дорожнього руху, як і будь-яка інша пізнавально-повчальна інформація, повинні подаватися дозовано і відповідно прикладом. Тобто, якщо мама переходить дорогу з дитиною, необхідно розповісти дитині, що зараз треба подивитися ліворуч. Машин немає? Переходимо! Тепер дивимося направо. Чисто? Йдемо до кінця. Якщо на дорозі світлофор, розповідай про світлофор, пояснюй, чому одні машини стоять, а інші їдуть.

Такі лікбези для малюка варто проводити постійно, коли ви виходите з ним на вулицю, переходите дорогу або навіть просто дивіться у вікно, спостерігаючи за рухом транспорту.

Що ще необхідно знати маленькому пішоходові, 10 основних правил:

1. Ходити потрібно по тротуарах, тільки з правого боку.

2. Переходити вулицю необхідно тільки по пішохідному (або підземному) переходу.

3. Переходити вулицю можна тільки на зелене світло світлофора.

4. Червоний і жовтий сигнали світлофора означають, що йти заборонено.

5. Якщо збираєшся переходити дорогу, подивися, чи немає поруч машин.

6. При переході дороги спочатку дивимося наліво, доходимо до середини і дивимося направо, тільки тоді продовжуємо шлях.

7. При переході через дорогу треба міцно тримати маму (або будь-якого іншого дорослого) за руку.

8. Не можна перебігати дорогу, особливо якщо поблизу автомобіль.

9. Не можна обходити стоячий автобус – це небезпечно. Треба почекати, поки автобус від’їде від зупинки.

10. За містом потрібно йти по узбіччю, назустріч їдучим машинам (тобто по лівій стороні дороги)

22 серпня 2023 року бібліотекарі молодшого відділу філії №40 відвідали дитячий садочок №241 і провели там цікавий захід для малечі, що стосувався правил дорожнього руху. Маленькі читачі дізналися багато цікавого і корисного, як себе поводити на проїжджій частині, щоб не потрапити в біду. Дітлахи ознайомились с книжковою виставкою по темі, відгадували загадки, грали в рухливі ігри. Також з задоволенням переглянули лялькову виставу:”Нові пригоди колобка, або як не попасти у біду”. Час сплинув весело і непомітно. Захід підготувала і провела бібліотекар Санду О.В.

         Бджілки одні з найбільш працьовитих істот на нашій планеті. Здавна бджолу шанували в Україні, оскільки неймовірно смачний та корисний мед завжди був чудовим джерелом вітамінів та ліками проти застуди взимку.

Мабуть, саме бджола є найбільш корисною у господарстві комахою нашої планети, адже завдяки їй люди з давнини мають можливість ласувати медом. Ще в давні часи люди навчилися спеціально розводити бджіл, а мед, отриманий з їх допомогою, протягом століть служив, як улюбленими солодкими ласощами, так і ліками, так і важливим інгредієнтом при створенні алкогольних напоїв, таких як медовуха, що користувалася великою популярністю ще у наших далеких предків у часи Київської Русі. Так що бджола з давнини є вірним другом людини.

            Кожен з нас ще з дитинства знає про користь меду. Відомо, що мед є дуже цінним продуктом.  Численними науковими дослiдженнями доведено, що лише 2-3 чайнi ложки меду на день суттєво покращують стан здоров’я, змiцнюють iмунiтет, покращують формулу кровi тощо. Найкращими сортами меду вважаються липовий, гречаний, акацієвий, вересковий мед. Вони наділені цілющими властивостями, але відрізняються за смаком і ароматом. Україна традиційно посідає в світі провідне місце з імпорту меду, і саме український мед вважається найякіснішим. 

            16 серпня в Дитячій бібліотеці №40 відбувся захід, присвячений до дня пасічника. Хто в вулику працює, а хто байдикує? Чим харчуються бджоли? Яку відстань має пролетіти бджола, щоб зібрати 100 грамів меду? Як давно людство знає про мед? Якою мовою спілкуються бджоли? Про це та багато іншого сьогодні дізналися наші маленькі читачі, які прийшли до нас на захід. А також поласували запашним медом з чаєм.

У бібліотеці №40 відбувся захід, присвячений 140-річчю роману Стівенсона “Острів скарбів”.
Англійський письменник, Стівенсон Роберт Луїс, писав романтичні твори сповнені екзотики, мрій про щастя. Починав письменник писати рано — вже у 15 років видає свою першу книгу. Через хворобу він оселився на острові Самоа, і тут разом з аборигенами брав участь у визвольній боротьбі острів’ян проти німецьких колонізаторів. Стівенсон багато подорожував, знайомився з відомими митцями свого часу.
Світову славу автору приніс роман “Острів скарбів” (1883), який було визнано зразком пригодницької літератури.
 Своїм героям Стівенсон подарував те, чого так прагнув сам: енергію і свободу, можливість діяти не оглядаючись на тисячу умовностей. «Островом Скарбів» зачитувалися навіть в вікторіанській Англії не тільки юні джентльмени, але і їх батьки.
Вже понад 140 років дорослі та діти з рівним завзяттям приймають правила гри: одноногий пірат, чорна мітка, скрип матч, солоний вітер, «Піастри! Піастри!» – якби не історія, придумана нудною шотландської восени 1881 року, хіба б ми знали, що таке справжні пригоди?
16 серпня 2023 року Оксана Підіпригора та Юлія Руденко ознайомили читачів з біографією письменника та його знаменитими на весь світ книгами: “Острів скарбів”, “Чорна стріла”, “Клуб самогубців”, “Пригоди принца Флорізеля” та іншими.
Діти брали активну участь у командних іграх: в’язали морські вузли, писали послання майбутньому поколінню читачів, складали карти Скарбів та шукали їх у бібліотеці. Команди переодяглися в Піратів і заспівали Пісню “Йо-Хо-Хо та пляшка рому”.
І звісно ж, за проектом: «Книга в кадрі» усі охочі подивились екранізацію англійського роману.

Ваша дитина вже читала книгу естонського письменника Ено Рауда “Муфтик, Півчеревичок і Мохобородько”? У Дитячій бібліотеці 40 відбулася презентація цієї пригодницької серії для читачів 8-12 років, під назвою “Великі пригоди для маленьких…” Ми додали до інформації та голосного читання ще і маленький майстер – клас, на якому зробили одного з книжкових героїв котика та миш.

Сьогодні  в дитячій  біблотеці  № 40 відбулася неймовірна зустріч! Юні читачі познайомились з творчістю  відомої дитячої письменниці Галини Пагутяк, а саме з її твором під назвою « Лялечка і Мацько». До речі, цими днями Галина Василівна святкує свій ювілей, бажаємо письменниці здоров’я та творчого натхнення!

Були собі хлопчик і лис. І зустрілися вони за незвичайних обставин, щоб стати щирими приятелями, які в скрутну хвилину допомогли одне одному. Як саме – для цього треба прочитати всю книжку від початку до кінця. Так, давайте познайомимося с головними героями! Мацько – найчарівніший з лисів, самозакоханий, маляр, культурний, наївний, довірливий, творчий, сміливий. Лялечка – звичайний хлопчик, йому все цікаво, він прагне пізнати як можна більше про світ, людей, природу. Лялечка все бачить не так, як дорослі, він дуже допитливий, ввічливий, відповідальний, здатний поспівчувати, але йому стає нудно з дорослими, зайнятими буденними справами.  Вирушає до лісу, адже там живе його лис.

Ця книга для тих, хто мріє знайти собі справжніх друзів, для тих, хто готовий на все, аби цю дружбу зберегти. Історія про зворушливу дружбу хлопчика на прізвисько Лялечка і лиса-художника Мацька залишить байдужою, хіба геть черству людину.

В рамках заходу пройшов майстер клас з малювання. На згадку у кожної дитини залишився малюнок головного героя – лиса Мацька! Роботи вийшли дуже різні, яскраві, неповторні, як і сам головний герой!

Разом з читачами  визначили основні «правила дружби»:

– ДОПОМАГАЙ ДРУГУ В БІДІ

– БУДЬ ЧЕСНИМ

– ВМІЙ ВИЗНАТИ СВОЇ ПОМИЛКИ І ВИБАЧАТИСЯ

– НЕ ОБРАЖАЙСЯ НА СПРАВЕДЛИВУ КРИТИКУ, ВМІЙ ПРИЙМАТИ ПОРАДИ

– ПОВОДЬСЯ З ДРУГОМ ТАК , ЯК  ХОЧЕШ ,ЩОБ ПОВОДИЛИСЬ З ТОБОЮ

– УМІЙ РОЗДІЛИТИ РАДІСТЬ  З ДРУГОМ !

Приходьте до дитячої бібліотеки, це територія  дружби, творчості, нових знань ! Проводьте свій час з користю!

Захід підготувала і провела Клименко Л.С.

   Літо – це канікули та цікаві зустрічі! Але це ще не все! Адже літо – ще веселі змагання під відкритим небом та читанки на майданчиках. Якщо протягом навчального року у школярів переважає «ділове читання», то під час канікул весь свій вільний час діти можуть присвятити читанню художньої літератури і улюбленим захопленням. Навіть найцікавіший відпочинок не можна уявити без книги! Весело та цікаво провели свій літній день учасники масового заходу, який проходив у дитячій бібліотеці №40 під керівництвом Оксани Підіпригори.

Впродовж заходу діти гарно відпочили, відправилися в захоплюючу подорож по сторінках улюблених книг, познайомились з книжковими новинками, пограли в музичну вікторину: «Вгадай улюблений мультик за мелодією», поспілкувалися з однолітками не через мережу Інтернет, а офлайн: бо командні змагання згуртовують людей.

Читачі взяли участь у спортивних змаганнях та творчому майстер-класі. Захід пройшов цікаво і продуктивно, бо кожна дитина, що завітала до бібліотеки, отримала корисну інформацію і мала можливість обрати для читання книги за власним смаком та уподобанням. А також намалювати своє літо, так як вона це бачить. Працівники книгозбірні прагнуть показати дітям, що бібліотека не тільки «дім» книг, але і територія захоплюючих і веселих «подорожей».

На канікулах сумувати ніколи – завітайте до бібліотеки за натхненням!

Проєкт «Диволіпака» дитячої філії- бібліотеки №40 запропонував читачам дивовижну подорож в книжкову країну Марджері Уільямс. Англійська дитяча письменниця написала зворушливу історію « Вельветовий Кролик, або Як оживають іграшки стають справжніми» майже сто років тому. Це Одна з тих історій, які не старіють і не втрачають актуальності. Вперше надрукована у 1922 році, багаторазово перевидана, екранізована, показана в театрі і по телебаченню, вона майже сто років залишається цікавою як для маленьких дітей, так і для їх батьків.
Тож почнемо….

Жив-був собі Вельветовий Кролик, і спочатку він був просто неперевершеним. Він був пухкеньким та пухнастим, яким і належить бути кроликові, його шубка мала біло-коричневі плямки, вуса були зі справжніх ниточок, а вушка — з рожевого сатину. Різдвяного ранку, коли Кролик лежав на горі подарунків для Хлопчика з гілочкою гостролиста в лапках, він був просто чарівним…

Діти с захопленням прослухали дивовижну історію, але фінал дізнаються, тільки коли прочитають книгу самі! В рамках проекту «Диволіпака» був проведений майстер клас з ліпки. Ліпити з пластиліну і просто грати з ним не тільки весело, але і дуже корисно. Дітки отримують величезну користь від цього процесу. Можливості пластиліну безмежні, з нього можна зліпити все, що завгодно: монстрів і прибульців, тістечка і піци, будинок і сад з деревами і квітами. Сьогодні маленькі читачі ліпили головного героя книги – маленьке кроленя. Кожна поробка стала унікальною!

Приходьте до Дитячої Бібліотеки№40,проводьте з користю свій вільний час і обов’язково дізнаєтесь кінець цієї історії! Пам’ятайте, головне — аби щодня в світі ставало на одну непрочитану книжку менше!






Захід підготувала і провела Клименко Л.С.

    Ще здавна колористика у житті та світогляді українців відігравала надзвичайно важливу роль. Колір посідав значне місце у сприйнятті навколишнього світу. Жовтий символізує мінливість і внутрішню свободу. Це радість, теплота і віра в найкраще. Він гнучкий, скрізь проникає, допомагає подолати труднощі та сприяє концентрації уваги. Синій – колір небесного простору і моря. Символізує чесність, добру славу, вірність. В синьому – і фарби моря, і прохолода землі. Тож його стихії – і вода, і земля. Синій у прапорах – свобода, об’єднання, приналежність до великого цілого.
    В Україні синій та жовтий кольори стяга неодноразово мінялися місцями, але протягом століть він залишається символом мужності та боротьби нашого народу за свободу. Синій відтінок на прапорі завжди символізував чисте небо, а жовтий – родючі пшеничні поля.
У рамках святкування Великого Українського дня, у бібліотеці-філії №40 відбувся майстер-клас. Діти разом с Парфьоновою Оленою та Підіпригорою Оксаною створювали листівку у техниці айріс-фолдінгу, використовуючи жовто-блакитне поєднання кольорів. Дівчинка у легкій, літній сукні дивиться у майбутнє, вірить у краще, у мирне життя. Вона як би закликає не здаватись, адже жовтий та блакитний кольори є символом надії. Саме гармонійне поєднання кольорів та матеріалів дозволило отримати оригінальний виріб.
Разом ми сила!

В будь-якому куточку планети людство оточене багатством рослин і тварин. Своє особливе і неповторне місце в природі займають птахи. Птахи не тільки прикрашають ліси, поля, луки, парки, сквери – вони являються справжніми помічниками і друзями людини. Птахи приваблюють нашу увагу своїм мелодійним співом, красивим забарвленням, граційним польотом, цікавою поведінкою.
З ними пов’язано чи не найбільше народних вірувань, пісень, казок, звичаїв, традицій. Турбота про птахів — це не тільки екологічна проблема. Адже, це частинка нашого життя, нашої культури, більше того — нашого світогляду, нашого світовідчуття.
Ліана представила презентацію «Пташиний парад». Разом з бібліотекарем діти дізнались про розмаїття пташиного світу: великих і малих пташок, вегетаріанців та м’ясоїдних та про тих, які населяють природні зони України, зокрема про лелеку.
У нас в Україні лелеку ще називають бусол, чорногуз, боцюн, бузько. Безмежно відданий батьківщині, щороку він повертається до свого розлогого гнізда, зазвичай облаштованого поблизу людської оселі. Від прадавніх часів бусла вважають провісником відродження природи, птахом сонця, який приносить щастя. Про лелеку створено багато розповідей, легенд, пісень, віршів». У ході заходу діти ознайомились з тематичними книжками запропонованими бібліотекарями та на згадку зробили поробку «Лелека».