Дитяча бібліотека-філія №40, м. Одеси

   Сьогодні весь світ знає про подвиг 300 спартанців, які зупинили величезну перську армію в Фермопильскій ущелині. А історики та археологи підтверджують правдивість цієї події. Згідно з легендою, засновником цього міста-держави був Спартанець, син бога Зевса і плеяди Тайгети. Він був одружений на жінці по імені Спарта, в честь якої і назвав побудоване місто.  Стародавня Спарта була одним з небагатьох міст Греції, яке довгий час не мало кріпосних стін. Городяни стверджували, що найкращий захист це не фортечні мури, а мужність її жителів. Пізніше стіни все-таки були побудовані.
Багато з ідей, що були у Спарті прийшли й до нас. У бібліотечній філії №40 відбувся захід на тему подвигу спартанців в битві при Фермопілах. До речі, вираз «зі щитом або на щиті» також з’явилося в Стародавній Спарті. Саме так матері напучували синів, які вирушали у військовий похід. Загиблих воїнів приносили на щитах, а смерть в бою була почесною. За законами того часу, імена на надгробках писали тільки у чоловіків, загиблих в бою або у жінок, які померли під час пологів.
   Що таке «лаконічне вираження»? Це вміння коротко і ясно висловлювати свої думки. Напевно, не всі знають, що свій початок це поняття бере з Спарти, яка розташовувалася в Лаконії, одному з регіонів Давньої Греції. У Спарті не любили довгих промов, висловлюватися потрібно було коротко і по суті.  
    Стародавня Спарта прославилася на весь світ завдяки мужності своїх жителів. Це місто століттями був осередком військової сили Стародавньої Греції, а подвиг трьохсот спартанців став легендарним. У знаменитий Фермопильській битві на боці греків брало участь далеко не 300 спартанців. Насправді загальна чисельність грецького війська налічувала близько 6 тисяч чоловік, і вони на дві доби стримали армію персів, що складалася з 200 тисяч воїнів. Про розпад Спарти є цікава легенда. У 404 році спартанці захопили незчисленні скарби перського царя. А що робити з цим багатством? Перси порадили розподілити все це між собою. Ось тут-то все і почалося. Спартанці перетворилися в жадібних і безвільних людей. До початку нашої ери Спарта вже входила в склад Римської імперії. На бібліотечному заході розповідали про подвиг героїв Спарти, насамперед царя Леоніда та його особистої гвардії. Битва відбулась багато років тому, а подвиг спартанців відомий і сьогодні.  Цю битву і її учасників проходять у школі, вивчають в університеті та знімають фільми. А лаконічні вислови, що були розповсюджені у місті – державі пішли у народ.

«Добре роби, добре й буде», – говорить народна мудрість. А вчити цьому дітей треба змалечку.Людська доброта не має меж. Ми сьогодні маємо бути добрими і милосердними не тільки до людей, а й до всього, що нас оточує. Людина повинна вміти співчувати, допомагати ближньому. Адже милосердя і доброта – два крила, на яких тримається людство. І ми маємо пам’ятати, що все залишає свій слід.Саме про добро йшла мова під час заходу «Людина починається з добра», яку проведено  28 вересня в школі №17. А потім діти відгадували загадки, грали в цікаві ігри, бібліотекар почитала дітям оповідання. На прикладі відомих персонажів діти вчилися бути добрими і чуйними, слухати старших, не кривдити менших.

А чи подобається вам подорожувати?
Спитайте будь – якого досвідченого мандрівника, чому саме він подорожує світом, і, найімовірніше, почуєте розповідь про натхнення пригодами героїв Даніеля Дефо, Жуля Верна та Елізабет Гілберт.
Книги відправляють нас в інші географічні пояси, відкривають таємниці чужих культур та звичаїв, пробуджують жагу до пригод, а подекуди наново знайомлять з добре знайомими вулицями та будинками.
Читачі бібліотеки 40 долучилися до цікавої подорожі сторінками книг, дізналися багато цікавого та нового про різні країни світу, їх традиції і видатні пам’ятки. А також помандрували Францією, граючи в настільну гру.

Важко уявити наше життя без поезії. Думка, озброєна римою, стає гостріше і яскравіше. Вона потрапляє прямо в ціль – наше серце і пробуджує душу. Саме тому, бібліотекарі запросили у гості до читачів філіалу 40 чарівну поетесу Галину Іванівну Вірт, яка поділилася своєю творчістю, відкриваючи потаємні таємниці буття людини, з його духовним і душевним наповненням. Галина Вірт – Дипломант фестивалю «Відродження поезії», має збірки «Створення щастя», «Світ моїй душі», «Іскри душі».
Зустріч пройшла в теплій і душевній обстановці. Добре і затишно було всім, хто був там присутній.
Змінюються часи і влада, змінюється життя і людський світогляд. Але незмінними залишаються найвищі істини, незмінною лишається людська потреби любити.

Краса жіноча – теплий подих квітки, 
Коханий погляд радісних очей.
Тендітна усмішка, котра так личить жінці
Засліплює, як перший Божий день.
Краса жіноча, еталон усього, 
А жінка, це богиня на Землі.
Кохання наше, це ключі від всього
І навіть… найгарнішої.
         Микола Щасливий

“Краса врятує світ!” – казав класик. І з цим твердженням багато хто не погоджується, але, проте, людство завжди тягнулося до краси та естетики. Тому, починаючи з 1995 року, за ініціативою Міжнародного комітету естетики й косметології СІДЕСКО у вересні у світі відзначається Міжнародний день краси. Цього дня у світі шанують все, що приносить естетичне і моральне задоволення. Тому в багатьох містах і країнах саме в вересні повсюдно проводяться конкурси краси.
Згадаємо, коли відбулися перші конкурси краси. Перший міжнародний конкурс краси відбувся ще в далекому 1888 році в Бельгії. До речі, він проходив саме у вересні, можливо тому і дата святкування така. А перший міжнародний конкурс ” Міс Світу” відбувся у Лондоні. Звичайно, в цей день журі обирають переможницю не тільки завдяки її красі, так само в цей день найкрасивіші дівчата показують свої таланти й відповідають на різні питання.
Звичайно ж, в Міжнародний день краси проходить величезна кількість конкурсів з подібною назвою. Але так само, у вересні люди часто влаштовують різні ходи, протести прийнятим параметрам краси (90 – 60 – 90). У подібних акціях вітаються люди з неординарною зовнішністю. Адже кожен по – своєму гарний.
До речі саме у вересні своє професійне свято відзначають і пластичні хірурги, косметологи, виробники косметики, і працівники модельного бізнесу. Адже без усього цього, у наш час, досить складно уявити саме поняття “краси”.
Ніхто не заборонить нам насолоджуватися принадами цього світу, особливо мінливою красою природи. Авжеж найціннішою є природна краса, і не тільки довкола нас, а й у кожній людині. Красою може бути не тільки молодість, а й розумна та зріла старість, навіть зів”яла квітка, яка наступного року розцвіте знову. Сила і мудрість краси у тому, що вона надихає митців на нові сюжети і полотна, несе позитивну та гармонійну силу, а також світлі емоції.
Так що цінуйте і бережіть красу нашого світу!
Про все це та багато іншого дізналися читачі філії №40 – які завітали на дефіле бантиків.

13 вересня відбувся смуга-fest –  щорічний творчо-інтелектуальний захід у рамках проекту «Читальна зала просто неба». Бібліотечний бренд с нотками одеського колориту, який збирає читачів у широке коло друзів. На фестивалі відкриті локації майже усіх проектів: Ігротека, Диво-ліпака та Бібліотечні ідейки.
Головною  подією вересня став «мильний рекорд»-одночасно п’ятдесят один учасник пускали мильні бульбашки…Це було крутезно! На хвилях позитиву учасники перейшли до літературних  хвиль-усі хто декламував вірші отримували приємні сувеніри. Творчі локації теж були на морську тематику: ліпили морських тварин, розфарбовували паперові кораблики, в’язали морські вузли, як герої книжок Л.Стінсона «Острів скарбів», Ж.Верна «П’ятнадцятирічний капітан», А.Некрасова «Пригоди капітана Врунгеля», М.Трублаїні «Лахтак».
Після презентації книжкової виставки «Краю мій, від моря синьоокий» та літературної вікторини «Острів скарбів», було нагородження читачів у номінаціях «Сама смугаста родина», «Юнга», «Мадам одеситка».
Дуже приємно, що  захід у книжкову форматі став дуже вдалою рекламою для читання та інтелектуального спілкування у зручному та веселому параметрі. 

19 серпня своє професійне свято відзначають представники найсолодшої професії. День пасічника – професійне свято бджолярів – в Україні почали відзначати з 1997 року.
  Робота пасічника, лише далекому від процесу збору меду людині, може здатися простою і невигадливою. Насправді – це кропітка і важка праця, що вимагає невсипущої уваги і турботи про бджіл. Щоб мед вийшов якісний, необхідно стежити за здоров’ям бджіл, місцем, де вони збирають нектар, і загальним станом вуликів. Додатково до всього, тендітні комахи потребують захисту від протягу, вогню, шкідників і хвороб, що забирає багато часу і сил.

Заняття бджільництвом вимагає від людини повної віддачі, в тому числі і відмови від шкідливих звичок. Бджоли не виносять різких запахів: від парфуму до запаху тютюну і алкоголю. Зате у всіх, хто працює з бджолами, виробляється імунітет до укусів – ужалене місце не опухає і самі укуси не дуже болючі, а спокійних людей бджоли взагалі не жалять.

У день пасічника особливо хочеться відзначити, що кожна сьома тонна світового меду – українська. На пасіках країни сьогодні «працює» близько п’яти мільйонів бджолиних сімей і сотні бджолярів. Нехай ці смугасті сім’ї будуть дружними, менше рояться, добре зимують, а погода завжди сприяє.

В дитячій бібліотеці 40 відбувся масовий захід «У кого бджоли – у того й мед». Чому бджоли гудуть? Яку відстань необхідно облетіти, щоб зібрати один кілограм меду? Хто працює у вулику, а хто б’є байдики? Хто така королева бджіл? Про це та багато іншого дізналися читачі бібліотеки, які завітали до нас на мед.  

                            Вивчення і спостереження природи породило науку.
                                                                                               Цицерон

    Ви коли-небудь замислювалися, скільки пластика ми використовуємо в повсякденному житті? Ще 60 років тому наші батьки і дідусі обходилися без нього, однак сьогодні важко уявити свій побут без пластикових виробів, адже половина з того, чим ми користуємося щодня, виготовлено з пластмаси. Обсяг виробництва пластикових відходів становить близько 9 млрд тонн на рік, і ця цифра збільшується з кожним роком. З них переробляється менше 10%, приблизно стільки ж спалюється, решта потрапляє в навколишнє середовище.

18 серпня у бібліотеці-філії №40 відбувся Екообмін (за соціальним проектом #еколокація_бібліотека40) +День без пластикового або паперового стаканчика. Дітям розповіли про негативний вплив пластику на людей на довкілля. Адже пластикове забруднення у всіх формах шкідливо для природи і живих організмів. По-перше, з нього виділяються токсичні речовини, що викликають загибель рослин і тварин як на суші, так і у воді, є причиною багатьох хвороб людей. Аналагом паперовому або пластиковому стаканчику є скляна або керамічна чашка, яку діти розфарбували власноруч. Уявіть, як приємно пити чай або какао з улюбленої та унікальної чашки, бо такої самої у нікого немає. Цей майстер-класі є не тільки приємним дозвіллям, але й нагадав учасникам про такі на перший погляд прості, але дуже важливі речі, як дбайливе ставлення до рідної Землі.

Негативний вплив пластика на планету і людини важко переоцінити, але можна знизити, розумно і відповідально використовуючи наявні ресурси. Тому давайте збережемо Землю, адже це єдина домівка яка у нас є і іншоі не буде.

Незважаючи на те, що зараз фотографія широко поширена ( цифрові камери зараз вбудовуються в стільникові телефони, медіаплеєри і ноутбуки), до недавнього часу це був таємничий процес, оповитий ореолом магії та чаклунства. Чого тільки варта фраза «Зараз вилетить пташка», відразу після якої вас засліплює спалах! Разом з читачами бібліотеки філії №40 спробували трохи підняти завісу таємниці,  та долучитися до мистецтва фотографії.

Великий фонд бібліотеки допоміг розібратися в тонкощах фотосправи та ії історії. За допомогою фотоальбомів та фотоенциклопедій ми побували у різних куточках планети,познайомилися з незвичними тваринами, і навіть зазирнули у мікросвіт.

Приходьте до бібліотеки!Читайте!Мрійте!Ми чекаємо на Вас!