У рамках «Ретро-музей» в бібліотеці було представлено колекцію ручок Ельвіри Заборцевої, яка налічує понад 100 унікальних екземплярів. У колекції зібрані ручки у вигляді фруктів, звірів, іграшок, гільз, викруток, квітів. Є найменша крихітна ручка та ручка, виготовлена із хліба.

На презентації діти та дорослі познайомилися з колекцією. Дякуємо за надану можливість!

У рамках фестивалю Christian fest в дитячій бібліотеці № 40 відбувся майстер-клас з виготовлення ангела з синельного дроту «Янголятко в долоньках». Ангел є символом світлого свята Різдва. З давніх часів на свято прийнято роботи ангеликів, прикрашати ними ялинку, або дарувати своїм близьким», – розповідають у бібліотеці. У дні новорічно-різдвяних свят нас огортає відчуття казки, очікування дива, хочеться зануритися у чарівне, таємниче дійство, щоб перейнятися духом новорічних свят. Прикрашання домівки є невід’ємним елементом створення святкової атмосфери. Проте ще більше в неї заглибитися допоможе самостійне створення декору. Захід розпочався бесідою, з якої діти дізналися про різні методи та матеріали які застосовуються у виготовленні янголів. Коли людина робить такий сувенір, то і думки мають бути світлими, а побажання найкращими. Під час майстер-класу панував святковий настрій. Безсумнівно, виготовлений власноруч янгол буде дарувати дітям теплі спогади про цю зимову зустріч.

Провели майстер-клас з виготовлення Різдвяного янгола бібліотекарі відділу обслуговування дошкільників та читачів 1-4 класів Таран Людмила та Клименко Ліна. Читачам була представлена зимова книжкова виставка «Казочка під ялинку» в якій представлено книги, які розповідають про українські звичаї та обряди святкування Нового року та Різдва, а також пропонують чудові історії й казки, які приємно почитати наодинці або всією родиною зимовими вечорами. Завітайте у бібліотеку, оберіть собі книгу за смаком!

Гарну традицію започаткували в нашій бібліотеці у цьому році – Christmas fest. Новорічні свята – це свята дитинства! Це особлива атмосфера, настрій, очікування дива, казки. А щоби новорічний настрій остаточно заполонив читачів, театральний клас «Балаганчик» (викладач Надія Хохлова) мистецької школи №13 показав казку «Про те, як лісові звірята ледве не зірвали свято» та обрядовий мультфільм «Як козу водили». А учні вокально-хорового відділу (викладачі Яніна Каратєєва, Наталія Бацанюк) виконали різдвяні пісні. Збереження українських традицій святкування Різдвяних свят має вагоме значення в культурному розвитку. Для дітей були проведені веселі ігри та конкурси. На пам’ять про свято лишилась купа гарних фотографій.  Дякуємо, що були з нами!

У рамках святкування Christmas fest у бібліотеці начарували смачненький, чарівний майстер-клас з розпису пряників «Santas hellowers», який пройшов творчо та натхненно.

Цього разу, під впливом майстерності та бажання читачів, оживали яскраві та веселі сніговички! У кожного свій підхід та метод чарування-малювання. І кожен виявився вдалим! Допомагала юним читачам бібліотекар Оксана Підіпригора, яка, як завжди, щиро ділиться з усіма своїм вміннями. Тому і результат – відмінний!

Надихайтесь разом з нами!

Захід підготувала і провела  бібліотекар Клименко Л.С.

Ми з читачами зазирнули у тридцяті роки минулого століття, коли змінювались режими, які об’єднували спільною бідою сім’ї різних національностей. На тлі жахливих подій звучить українська різдвяна пісня «Щедрик», в обробці композитора Миколи Леонтовича. Перш ніж стати символом Різдва, мелодія була хітом української дипломатії в Європі й навіть інструментом української боротьби за незалежність.

Це історія про українців, які сьогодні стоять на варті всеєвропейських цінностей і тримають найболючіший удар, віддаючи тільки добро – щедро даруючи можливість жити у світі та благополуччі. Тому що “Щедрик” – це пісня про всепереможну щедрість любові та перемоги світла над темрявою”.

Уже понад століття «Щедрик» єднає родини у всьому світі. Як 100 років тому, так і зараз, цей різдвяний гімн несе в собі ноти української культури. Незламні українці – такими ми були тоді і які є зараз. І завжди будемо.

Зима – дивовижна пора року! А скільки радощів та яскравих емоцій приносить малечі та дорослим новорічні свята! Готуються подарунки, прикрашається оселя ялинкою, вогниками, кульками, гірляндами. А в давнину люди прикрашали свою оселю витинанками, тобто вирізали ножем або ножицями орнаментальні прикраси з паперу.

    У класичному значенні витинанки набули широкої популярності в Україні в ХІХ-ХХ столітті. На Поділлі витинанки використовували як фіранку для дверей, вікон або як своєрідні шпалери. На Прикарпатті ними оздоблювали стіни навколо вікон і сволок. Десь прикрашали ними стіни, полиці, грубки та печі. Виготовляючи витинанки, народні умільці відображали життя та побут українців: як проходять свята, весілля, родини, хрестини; зображали тварин, людей та ангелів; геометричний та рослинний орнамент. І головне, що все це робилось з любов’ю, віддаючи весь талант та майстерність. 

    У нашому ХХІ столітті інтерес до витинанок не зник. Жодне новорічне свято не обходиться без паперових сніжинок, витинанок із зимовими та різдвяними сюжетами. А взагалі витинанки за художніми та технологічними особливостями поділяються на: ажурні, силуетні, одинарні, складні, багатоколірні. За формою можуть бути різноманітними та нагадувати квадрати, кола, ромби, овали, смужки. 

    Витинанка – ажурне вирізування – вид українського народного декоративного мистецтва. Назва походить від слова «витинати», тобто «вирізати». Витинанки вирізаються ножицями та ножем з білого або кольорового паперу. У давнину такі вироби використовували для оздоблення стін, вікон, печей. Зазвичай, традиційна витинанка містить сюжет.

   Витинанка – один з найулюбленіших декоративних прикрас у народній оселі. Сучасна витинанка знайшла себе у новому призначенні – декор у інтер’єрі, листівки у техніці витинанки. І дорослі, і діти з захопленням ріжуть папір, чекаючи останньої миті – розгортання листа.

     В дитячій бібліотеці №40 зібралися маленькі читачі, щоб спробувати виготовити новорічну витинанку. Кожен з дітей з задоволенням прийняв участь в майстер класі та власноруч вирізав сніжинку. Користувачі бібліотеки дізналися багато нового із історії витинанки та познайомилися з книжковою виставкою « Новорічне сяйво».

    Сучасна бібліотека створює творчий простір для розвитку своїх користувачів, в якому кожен має змогу обрати собі справу до душі, знайти нових друзів, провести вільний час цікаво, весело, креативно та з користю.

Жодна тварина з тих, що вимерли або живуть, не привертає уваги людей більше, ніж динозаври. Вони неймовірно популярні, їх можна зустріти повсюди: іграшки, конструктори, у фільмах, мультиках, на телебаченні, і навіть у рекламі, про них написано багато книжок.  У дитячій бібліотеці №40 є чимало цікавих видань про цих, не без перебільшення легендарних істот. А ще в наші бібліотеці проживають динозаври – Бібік і Біна, але боятися їх не варто, бо наші динозаврики дуже чемні і навіть вміють читати!

   Допоки на землю не ступала нога людини − простір планети вимірювали своїми кроками динозаври. Який спосіб життя вели динозаври: жили вони парами, поодинці чи стадами, як піклувалися про потомство, що вживали в їжу? Як вони виглядали? Чому ж вони вимерли? Чи існують нині на Землі сучасники динозаврів? Про все це й змогли дізнатися діти, які завітали до дитячої бібліотеки № 40. Веселою і дружньою компанією, разом з бібліотекарями Клименко Л.С. та Таран Л.М. діти вирушили в мандри лабіринтом часу і опинилися аж… у мезозої!

   Захід показав юним шанувальникам пригод та любителям мандрів, що в бібліотеці можна змістовно відпочити, набути нові корисні знання та добряче розважитися.

   Користувачі книгозбірні з цікавістю прослухали розповідь про те, якими були життя та клімат на Землі в мезозойську еру, познайомилися з книгами про доісторичних  тварин, дізналися багато цікавих фактів про динозаврів та про вчених – палеонтологів, які по скам’янілим останкам тварин визначають, як виглядали, як пересувалися і чим харчувалися древні тварини, що жили колись. Діти жваво дискутували над тим, чому динозаври зникли та яких нащадків лишили по собі. Ознайомилися з виставкою присвяченою динозаврам «Назад у – минуле!» та потоварищували з бібліотечними динозавриками  Бібібком та Біною!

   Приходьте до бібліотеки ,яка знаходиться поряд з вашою домівкою,проводьте ча з користтю,спілкуйтесь,дізнавайтесь нове. Пам’ятайте, головне — аби щодня в світі ставало на одну непрочитану книжку менше!

Захід підготували і провели: Клименко Л.С., Таран Л.М

 (до 80-річчя книзі «Маленький принц» Сент-Екзюпері)

29 червня 1900 року, в Ліоні, народився відомий французький письменник Антуан Жан-Батіст Марі Роже де Сент-Екзюпері. 

Антуан  був мрійником, хотів «дістати зірку з неба», він складав вірші, малював, захоплювався технікою та літаками. На все життя він залишився зачарованим «країною дитинства». Ставши дорослим, виявив себе як відважний льотчик, воїн, талановитий раціоналізатор авіаційної техніки, мудрець – філософ, творець книг, журналіст, художник -ілюстратор.

   Антуан де Сент-Екзюпері прожив коротке, але яскраве, повне ризику, життя. 30 липня 1944 року він востаннє піднявся в небо. На базу він не повернувся, його літак був збитий і упав  в Середземне море. Душа Сент-Екзюпері  назавжди оселилася в небі, яке він любив понад усе. Астрономи назвали один з астероїдів його ім`ям.

   21 грудня, у  дитячій бібліотеці №40, відбувся захід, присвячений 80-річчю з дня друкування книжки «Маленький принц» відомого французького письменника Сент-Екзепюрі.

   Читачі почули цікави факти з біографії від бібліотекаря Підіпригори О.В., відповідали на запитання та активно залучалися до обговорення тексту. На згадку про захід залишилась пластилінова поробка самого яскравого героя – Лиса. На завершення діти  із задоволенням подивились мультфільм «Маленький принц».

Захід підготувала і провела Підіпригора О.В.

На календарі грудень і час прикрашати будинок до Різдва і зустрічі Нового року. А чи знаєте ви історію появи ялинкових іграшок? І чому саме такі форми іграшок, як ялинкові кулі, мають найбільшу популярність?

До нас завітали наші маленькі читачі, які дуже чекають новорічного дива та свята. Вони дізналися, коли та де виникли ялинкові іграшки, чим прикрашали ялинки, та які новорічні традиції в багатьох країнах світу. А також прийняли участь в майстер класі по виготовленню іграшки на ялинку, разом з Благодійним фондом «СпівДія Діти Одеса». І тепер кожного року прикрашаючи вдома ялинку, діти будуть згадувати нашу зустріч.

 Звичай прикрашати живу ялинку з’явився більш двох тисяч років тому у давніх кельтів. З допомогою дарів, розвішаних на гілках ялини і ялівцю, друїди залучали добрих духів і відганяли злих. І лише в 16 столітті в Європі з’явився звичай прикрашати різдвяне дерево тематичними святковими іграшками. При цьому європейці не ставили в будинок ялинки, а розвішували колючі гілки по периметру житла верхівками вниз. Влада неодноразово вводила заборони на подібні прикраси з-за псування лісів. Але в першій половині 17 століття звичай наряджати ялинку все-таки увійшов в моду.

Прикрашати ялинку почали в Німеччині у 16-17 ст, створюючи тим самим затишок у святкові холодні дні. Спочатку всі іграшки на ялинці були їстівні – яблука (нинішні кулі) уособлювали плід пізнання добра і зла, різні пряники – хліб для причастя. А ось зірка нагорі – символ Віфлеємської зірки, а свічки (нинішні новорічні гірлянди) – були символом янголів.

У наш час різноманітність ялинкових іграшок вражає. Такий розвиток відбувся, починаючи з 1900-х років, а у 2000-х просто навіть складно вигадати таку іграшку, якої ще не було.

У багатьох із вас вдома в коробках зберігаються сімейні реліквії, якими прикрашали ялинки ще бабуся та дідусь та батьки. Серед них можна зустріти і кукурудзу, і космонавта, і годинник.Наразі ялинкову моду диктують дизайнери. Щороку в моді новий колір.

 Новорічне свято, це, перш за все, красиве вбране новорічне дерево – ялинка, сосна або ялиця, та очікування новорічної казки, чарівництва, і виконання своїх найзаповітніших бажань у дітей та у багатьох дорослих, які готуються до самого радісного свята року.