Хай квітне щаслива моя Україна!

- Буває, часом сліпну від краси.
Спинюсь, не тямлю, що воно за диво,
оці степи, це небо, ці ліси,
усе так гарно, чисто, незрадливо,
усе як є – дорога, явори,
усе моє, все зветься Україна.
 Л. Костенко

          Ми живемо на чудовій мальовничій землі, на Україні. Тут народилися і жили наші прадіди, тут живуть наші батьки, тут коріння українського народу, що сягає сивої давнини. Нема життя без України, бо вона –  це мати, яку не вибирають, бо Україна – це пісня, яка вічна на цій землі. Українці, як і інші народи, пройшли довгий шлях розвитку, що зафіксувався в усіх сферах життя – культурі, мові, побуті. Нелегкий шлях пройшла українська держава. Тисячі синів і дочок України віддали своє життя за те, щоб країна була вільною. Тисячі борців за свободу йшли тернистим шляхом, вселяючи віру в перемогу, в те, що прийде час, коли «встане правда, встане воля».
 24 серпня 1991 року назавжди залишиться пам`ятним днем. Акт проголошення незалежності завершив тисячолітні прагнення українського народу до волі, до створення своєї суверенної держави.
 І на політичній карті світу з`явилася нова держава – Україна. Народ, який мав давню історію, культуру, благодатну землю, здобув державу і заявив про своє право бути господарем на рідній землі. Тепер державу Україну знають у світі.
Про утвердження нашої державності та самостійності свідчить те, що ми маємо малий герб України – тризуб. Герб – це частина корони, яку носили київські князі. Існує безліч теорій значення тризуба.
4 вересня 1991 року Верховна Рада України ухвалила ще одне історичне рішення – про встановлення над будівлею Верховної Ради національного жовто-блакитного прапора. Чисте небо – символ миру (синій) та пшеничне поле – символ достатку (жовтий).
До найбільш святинь будь-якого народу належить і гімн. Слова національного гімну «Ще не вмерла Україна…» написав у 1862 році відомий український поет Павло Чубинський. А 16 січня 1992 року Верховна Рада України затвердила гімн  П. Чубинського та М. Вербицького Державним гімном України. Гімн виконують на всіх урочистих подіях у державі.
І сьогодні ми, громадяни України, повинні знати, поважати символи своєї Вітчизни і пишатися тим, що маємо свою державу, свою землю, свою мову, свої традиції і свої символи – герб, прапор, гімн.

                                                           Легенда про Україну

   Існує легенда про те, як одного разу Бог між країнами ділив різні багатства. Всім дісталися якісь скарби. І раптом Бог помітив,як якось невеличка на зріст дівчина в бідному одязі плаче у куточку. Їй нічого не залишалося.

   Довго Бог розмірковував, чим допомогти сердешній, що подарувати? І ось нарешті сказав:

  • Я знаю, тобі подарую те, що в мене залишилося найдорожчого – пісню!
  •    І пішла дівчина, усміхнена і щаслива, крізь віки із цим скарбом. А була це наша славетна Україна, яку знають у світі як країну, сповнену найніжніших, наймелодійніших, найрізноманітніших пісень.                                                                  Микола Зінчук
    DSCN7241  DSCN7239
    DSCN7259
      DSCN7270 
This entry was posted in Новости. Bookmark the permalink.

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>